Апеляційний суд Київської області
м. Київ, вул. Володимирська, 15, 01601, (044) 278-46-20
04 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Олійника В.І., суддів: Голуб С.А., Данілова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду Київської області адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 22 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, про визнання дій посадових осіб УГІФУ у Вишгородському районі неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії,-
У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплату яких передбачено статтями 50. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
Зазначав, що є постраждалим від аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом II групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з впливом аварії на ЧАЕС та отримує державну та додаткову пенсію, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону.
Посилаючись на те, що розмір призначеної державної та додаткової пенсії не відповідають розмірам, передбаченим цим Законом. Привести їх у відповідність із Законом відповідач відмовився. Позивач просив визнати бездіяльність та відмову відповідача провести перерахунок неправомірними та зобов'язати його провести відповідні перерахунки та виплати з 01 квітня 2006 року по 01 грудня 2009 року.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22 січня 2010 року позов задоволено частково. Вирішено визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку пенсії та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії позивачеві у відповідності із статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести виплату з урахуванням вже виплачених коштів починаючи з квітня 2006 року по грудень 2009 року в розмірі 55976 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 33 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про зміну постанови та ухвалення нової про відмову в позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач є інвалідом II групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з впливом аварії на ЧАЕС та отримує державну та додаткову пенсію, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону.
Відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розмір його пенсії не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем державна та додаткова пенсія виплачувалась в розмірі, встановленому відповідними постановами Кабінету Міністрів України,які суперечать вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в значно меншому розмірі, ніж встановлено зазначеними нормами Закону.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією У країни і чинними законами прав і свобод (абз.1 п. 19). Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивача, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необхідно керуватися статтями 50, 54 цього Закону, а не постановами Кабінету Міністрів України
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 28 розділу II «Внесення змін до законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України па 2008 рік», яким змінено статті 50, 54 Закону в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Дане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, тому статті 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діють в попередній редакції.
Проте визначення суми підвищення до пенсії не входить до компетенції суду, є компетенцією відповідача, тому постанову суду в цій частині слід змінити, виключити з резолютивної частини постанови вказівку про визначену судом конкретну суму 55976 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гри. 33 коп.
Колегія суддів вважає, що оскільки рішення Конституційного суду України № 10 - рп було постановлено 22 травня 2008 року, тому у позивача право на доплату до пенсії виникло з 22 травня 2008 року.
Однак відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла на час винесення рішення) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Оскільки позивач звернувся до суду першої інстанції 19 листопада 2009 року, тому позов підлягає задоволенню починаючи з 19 листопада 2008 року.
Прийнявши до уваги наведене, суд обгрунтовано визнав дії відповідача щодо відмови перерахувати розмір додаткової пенсії_відповідно до статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та зобов'язав відповідача здійснити відповідний перерахунок.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у постанові.
Керуючись статтями 197,198, 201, 207 КАС України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 22 січня 2010 року в частині періоду перерахунку змінити з «квітня 2006 року по грудень 2009 року» на «починаючи з 19 листопада по 01 грудня 2009 року».
Виключити з резолютивної частини постанови вказівку про визначену судом конкретну суму 55976 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 33 коп.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст. 254 КАС України, та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Г оловуючий
Судді