15.01.2016 Справа № 3/273-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),
суддів: Дарміна М.О, ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 року за скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №3/273-07
за позовом національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ
третя особа Державний комітет України з державного матеріального резерву, м. Київ
про стягнення 109 989 352 грн. 99 коп.
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ
до національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
про визнання договору доручення б/н від 24.11.1999 року не укладеним
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 року скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено: визнано бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2008 року № 3/273-07 на підставі заяви публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" від 22.01.2014 року № 11/3-0035 про закінчення виконавчого провадження протиправною; визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо списання з рахунків публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" грошових коштів в сумі 167 741,71 грн. протиправними; зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 повернути публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" безпідставно списані грошові кошти в сумі 167 741,71 грн. шляхом перерахування на поточні рахунки публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз".
Не погодившись з вказаним рішенням, департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 року.
Відповідно до частини 2 статті 4 Законом України “Про судовий збір” за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про державний бюджет на 2016 рік” розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 рік становить 1 378 грн.
Таким чином, подаючи апеляційну скаргу скаржник повинен був сплатити судовий збір у сумі 1 378 грн. Однак, скаржник не надав доказів сплати судового збору.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у апеляційній скарзі просив відстрочити сплату судового збору, але належних доказів для задоволення цього клопотання не надав.
Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Ніяких доказів про підтвердження свого майнового стану, при якому він не в змозі сплатити судовий збір, скаржник не надав.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, апеляційна скарга департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає поверненню.
На підставі викладеного, та, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 року повернути без розгляду.
Додаток: (скаржнику) апеляційна скарга № 10-20/363/15 від 04.01.2016 року з додатками всього на 12 аркушах, у тому числі конверт.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: Л.О. Чимбар
ОСОБА_3