ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
12.01.2016Справа № 910/354/16
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРСУК"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 28 500,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Барсук» звернулось до Господарського суду міста Києва до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом про зобов'язання відповідача виконати належним чином умови Договору оренди №050915 від 05.09.2015 р.; стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 28 500,00 грн. як надмірно сплачених, а також заборону вчиняти третім особам дії, що спрямовані на демонтаж, знищення, зміни робіт, що були зроблені позивачем відповідно до акту прийому-передачі робіт до погодження щодо проведення поліпшення/зміни Приміщення відповідно до Договору оренди №050915 від 05.09.2015 р.
Згідно ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Нормами статті 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог; у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Згідно п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній з 01.09.15 р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», ст. 55 ГПК України передбачає визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а саме статтею 8, установлено на 2016 рік наступний розмір мінімальної заробітної плати - 1 378,00 гривень.
Тобто, звернувшись до суду у січні 2016 р. із даним позовом позивач мав сплатити з урахуванням заявлених майнових та немайнових вимог 2756,00 грн. судового збору.
При цьому судом встановлено за позовними матеріалами, що позивачем в якості доказів сплати судового збору надано квитанцію № 0.0.484219892.1 від 05.01.2016 р. про сплату 1218,00 грн., тобто недоплата становить 1538,00 грн..
Інших доказів на підтвердження факту сплати судового збору за подання даної позовної заяви позивачем суду не надано.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Суддя А.М. Селівон