Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"16" грудня 2015 р. Справа № 910/27434/15
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 16.09.2015 р.);
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2", м. Вишгород, Київська область
про стягнення 71 701, 46 грн
ТОВ "Крамар Рісайклінг" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Край-2" про стягнення 45 830, 40 грн основної заборгованості, 15 201, 78 грн пені, 9 704, 67 грн інфляційних збитків, 964, 61 грн 3 % річних. Також позивач просить суд винести ухвалу про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в установах банків в сумі, достатній для забезпечення виконання рішення у справі, а у разі їх відсутності - на майно відповідача відповідної вартості.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за надані послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів згідно договору № 159/13 про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів від 30.04.2013 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2015 р. порушено провадження у справі № 910/27434/15 за позовом ТОВ "Крамар Рісайклінг" до ТОВ "Край-2" про стягнення 71 701, 46 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 18.11.2015 р.
18.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.12.2015 р.
02.12.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.12.2015 р.
16.12.2015 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 07300, АДРЕСА_1, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
30.04.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 159/13 про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, згідно умов п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів (далі - ТПВ) з території замовника, а замовник зобов'язується своєчасно приймати та оплачувати надані послуги у строки і на умовах, передбачених даним договором.
Згідно п. 1.2. договору дислокація розташування, кількість контейнерів, періодичність вивозу, сума коштів за вивезення та знешкодження ТПВ визначаються в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.7. договору за результатами наданих послуг по вивезенню та утилізації ТПВ, виконавцем складається акт наданих послуг, який надається замовнику щомісячно до п'ятого числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що вартість вивезення та знешкодження ТПВ встановлюється у розмірі 42, 00 грн з ПДВ за 1 куб. м.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що оплата послуг виконавця здійснюється не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг та рахунку-фактури за кожен календарний місяць. Датою платежу вважається дата списання коштів з поточного рахунку замовника.
Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє до 29.04.2014 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання зобов'язань, які виникли під час дії договору.
Згідно п. 6.2. договору у разі відсутності за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення дії договору письмового повідомлення однієї із сторін про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього договору продовжується на 1 (один) календарний рік на тих самих умовах.
На виконання умов договору позивачем протягом періоду з червня 2014 р. по червень 2015 р. було надано відповідачу послуги з вивезенню та знешкодженню ТПВ на загальну суму 189 096, 60 грн, що підтверджується актом надання послуг № 1933 від 31.05.2014 р., актом надання послуг № 2271 від 30.06.2014 р., актом надання послуг № 2866 від 31.07.2014 р., актом надання послуг № 3259 від 31.08.2014 р., актом надання послуг № 3649 від 30.09.2014 р., актом надання послуг № 4285 від 31.10.2014 р., актом надання послуг № 4752 від 30.11.2014 р., актом надання послуг № 5203 від 31.12.2014 р., актом надання послуг № 247 від 31.01.2015 р., актом надання послуг № 675 від 28.02.2015 р., актом надання послуг № 1219 від 31.03.2015 р., актом надання послуг № 1769 від 18.06.2015 р., актом надання послуг № 1519 від 30.04.2015 р., актом надання послуг № 1769 від 18.06.2015 р., відповідними товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.
За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті отриманих послуг у розмірі 143 266, 20 грн, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.
У вересні 2015 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 1887 від 23.09.2015 р., у якій просив сплатити існуючу заборгованість у розмірі 48 462, 80 грн до 15.10.2015 р. Факт направлення претензії підтверджується фіскальним чеком № 2014 від 23.09.2015 р. та описом вкладення від 23.09.2015 р.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати наданих послуг з вивезення та знешкодження ТПВ у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 45 830, 40 грн, що підтверджується договором № 159/13 про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів від 30.04.2013 р., актом надання послуг № 1933 від 31.05.2014 р., актом надання послуг № 2271 від 30.06.2014 р., актом надання послуг № 2866 від 31.07.2014 р., актом надання послуг № 3259 від 31.08.2014 р., актом надання послуг № 3649 від 30.09.2014 р., актом надання послуг № 4285 від 31.10.2014 р., актом надання послуг № 4752 від 30.11.2014 р., актом надання послуг № 5203 від 31.12.2014 р., актом надання послуг № 247 від 31.01.2015 р., актом надання послуг № 675 від 28.02.2015 р., актом надання послуг № 1219 від 31.03.2015 р., актом надання послуг № 1769 від 18.06.2015 р., актом надання послуг № 1519 від 30.04.2015 р., актом надання послуг № 1769 від 18.06.2015 р., відповідними товарно-транспортними накладними, відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними в матеріалах справи.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 45 830, 40 грн за договором № 159/13 про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів від 30.04.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 159/13 про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів від 30.04.2013 р. за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті отриманих послуг з 30.06.2014 р. по 13.10.2015 р., з 30.04.2015 р. по 13.10.2015 р., з 18.06.2015 р. по 13.10.2015 р. всього на загальну суму 15 201, 78 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставеи НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день такого прострочення.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.
Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:
період заборгованості - з 16.07.2014 р. - по 16.01.2015 р., сума основної заборгованості - 15 708, 00 грн, кількість днів заборгованості - 185 днів, розмір облікової ставки НБУ - 9, 50 %, 12, 50 %, 14, 00 %.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
15708.0016.07.2014 - 16.07.201419.5000 %0.052 %*8.18
15708.0017.07.2014 - 12.11.201411912.5000 %0.068 %*1280.31
15708.0013.11.2014 - 16.01.20156514.0000 %0.077 %*783.25
15 708, 00 грн х 9, 50 % х 2 х 1/365 = 8, 18 грн;
15 708, 00 грн х 12, 50 % х 2 х 119/365 = 1 280, 31 грн;
15 708, 00 грн х 14, 00 % х 2 х 65/365 = 783, 25 грн.
-період заборгованості - з 16.05.2015 р. - по 13.10.2015 р., сума основної заборгованості - 15 985, 20 грн, кількість днів заборгованості - 151 день, розмір облікової ставки НБУ - 30, 00 %, 27, 00 %, 22, 00 %.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
15985.2016.05.2015 - 27.08.201510430.0000 %0.164 %*2732.81
15985.2028.08.2015 - 24.09.20152827.0000 %0.148 %*662.18
15985.2025.09.2015 - 13.10.20151922.0000 %0.121 %*366.13
15 985, 20 грн х 30, 00 % х 2 х 104/365 = 2 732, 81 грн;
15 985, 20 грн х 27, 00 % х 2 х 28/365 = 662, 18 грн;
15 985, 20 грн х 22, 00 % х 2 х 19/365 = 366, 13 грн.
-період заборгованості - з 16.07.2015 р. - по 13.10.2015 р., сума основної заборгованості - 14 137, 20 грн, кількість днів заборгованості - 90 днів, розмір облікової ставки НБУ - 30, 00 %, 27, 00 %, 22, 00 %.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
14137.2016.07.2015 - 27.08.20154330.0000 %0.164 %*999.29
14137.2028.08.2015 - 24.09.20152827.0000 %0.148 %*585.63
14137.2025.09.2015 - 13.10.20151922.0000 %0.121 %*323.80
14 137, 20 грн х 30, 00 % х 2 х 43/365 = 999, 29 грн;
14 137, 20 грн х 27, 00 % х 2 х 28/365 = 585, 63 грн;
14 137, 20 грн х 22, 00 % х 2 х 19/365 = 323, 80 грн.
Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди становить 7 741, 58 грн. Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 7 741, 58 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № 159/13 про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів від 30.04.2013 р. за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті отриманих послуг з 30.06.2014 р. по 13.10.2015 р., з 30.04.2015 р. по 13.10.2015 р., з 18.06.2015 р. по 13.10.2015 р. всього на загальну суму 9 704, 67 грн та 964, 61 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором наступний:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?
16.07.2014 - 13.10.201515708.001.5769047.8124755.81
15 708, 00 грн х 1, 576 = 24 755, 81 грн; 24 755, 81 грн - 15 708, 00 грн = 9 047, 81 грн
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?
16.05.2015 - 13.10.201515985.201.009143.8716129.07
15 985, 20 грн х 1, 009 = 16 129, 07 грн; 16 129, 07 грн - 15 985, 20 грн = 143, 87 грн
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?
16.07.2015 - 13.10.201514137.201.015212.0614349.26
14 137, 20 грн х 1, 015 = 14 349, 26 грн; 14 349, 26 грн - 14 137, 20 грн = 212, 06 грн
Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди становить 9 403, 74 грн.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 9 403, 74 грн.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:
період заборгованості - з 16.07.2014 р. - по 13.10.2015 р., сума основної заборгованості - 15 708, 00 грн, кількість днів заборгованості - 455 днів.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
15708.0016.07.2014 - 13.10.20154553 %587.44
15 708, 00 грн х 0, 03 % х 455/365 = 587, 44 грн.
період заборгованості - з 16.05.2015 р. - по 13.10.2015 р., сума основної заборгованості - 15 985, 20 грн, кількість днів заборгованості - 151 день.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
15985.2016.05.2015 - 13.10.20151513 %198.39
15 985, 20 грн х 0, 03 % х 151/365 = 198, 39 грн.
період заборгованості - з 16.07.2015 р. - по 13.10.2015 р., сума основної заборгованості - 14 137, 20 грн, кількість днів заборгованості - 90 днів.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
14137.2016.07.2015 - 13.10.2015903 %104.58
Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди становить 890, 41 грн.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 890, 41 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог .
Також, як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти відповідача в установах банків в сумі, достатній для забезпечення виконання рішення у справі, а у разі їх відсутності - на майно відповідача відповідної вартості.
У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ст. 44 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 3 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється:
за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
за видачу судами документів.
Згідно ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 3) п. 2 ч. 2 ст. 4 цього ж закону розмір ставки судового збору із заяв про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, що подаються до господарського суду, становить 0, 5 розміру мінімальної заробітної плати.
Як вбачається із матеріалів справи, до даної позовної заяви та у процесі розгляду справи позивачем не було додано та надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі.
У зв'язку із тим, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (ідентифікаційний код 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" (ідентифікаційний код 32068819) 45 830 (сорок п'ять тисяч вісімсот тридцять) грн 40 (сорок) коп. основної заборгованості, 7 741 (сім тисяч сімсот сорок одна) грн 58 (п'ятдесят вісім) коп. пені, 9 403 (дев'ять тисяч чотириста три ) грн 74 (сімдесят чотири) коп. інфляційних збитків, 890 (вісімсот дев'яносто) грн 41 (сорок одна) коп. 3 % річних та судові витрати 1 084 (одна тисяча вісімдесят чотири) грн 90 (дев'яносто) коп. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
4. Залишити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" про вжиття заходів до забезпечення позову, викладену у позовній заяві вих. № 983 від 22.10.2015 р., без розгляду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення підписаний
29 грудня 2015 р.