61022, м.Харків, пр. Леніна, 5
13.01.2016р. № 905/160/16
Суддя господарського суду Донецької області Колесник Р.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою
за позовом: публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 кредит", м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОДИЗЕЛЬ», м. Горлівка, Донецька область
про стягнення заборгованості в розмірі 199 596,71 гривень
Позивач, публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 кредит", звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОДИЗЕЛЬ», про стягнення заборгованості в розмірі 199596,71 гривень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як встановлено судом, документів, які підтверджують сплату судового збору позивачем до позовної заяви не надано.
Стаття 5 Закону України "Про судовий збір", в редакції від 26.09.2015р., містить вичерпний перелік осіб та підприємств, які звільняються від сплати судового збору, проте уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до них не відноситься.
Позивач в позовній заяві просить відстрочити строк сплати судового збору за подання позовної заяви на два місяці з дня порушення провадження у справі.
Мотивував тим, що майновий стан ПАТ "ОСОБА_1 кредит" не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки з 28.08.2015 р. Правлінням ОСОБА_1 банку України прийнято рішення №144 від 05.06.2015 року про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «ОСОБА_1 кредит», про що винесено постанову №563 від 28.08.2015р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ОСОБА_1 кредит". Рішенням № 126 від 03.07.2015 року призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "БНК" ОСОБА_2.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які підтверджують об'єктивну неможливість сплатити судового збору.
Відповідно до вказаних положень Вищий господарський суд України п. 3.1. Постанови Пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказав, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII, уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позбавлені пільг на оплату судового збору, а тому посилання позивача на те, що з 28.08.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ОСОБА_1 кредит" не може бути тією обставиною, що унеможливлює сплату судового збору. Сама по собі ліквідаційна процедура без подання відомостей щодо наявних на рахунках коштів чи іншого ліквідного майна не може отожнюватись з суб'єктивною неможливістю сплати судового збору через майновий стан.
Позивач також посилається на можливість сплатити судовий збір після затвердження кошторису витрат на перший квартал 2016 року, тобто до прийняття рішення у справі. Водночас, не затвердження кошторису не є підставою для прийняття судом рішення про відстрочення сплати судового збору.
Отже, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження існування обставин, які б свідчили про неможливість сплати судового збору на час подання позовної заяви до господарського суду Донецької області.
Водночас, звертаючись з позовом, позивач не надав суду доказів, які б свідчили про можливість сплати ним судового збору до ухвалення судового рішення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для відстрочення сплати судового збору.
За змістом п. 4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Крім того, згідно з ч. 1 ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Відповідно до абз. 2 п.п.3.6 п.3 "Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
За приписами абз.3 п.п.3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. суддя має право повернути позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо в цій позовній заяві об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся з вимогами про стягнення заборгованості за двома окремими договорами, а саме за договорами оренди нежитлового приміщення б/н від 01.03.2013 р. та договору б/н від 02.09.2013 р.
На переконання суду, об'єднання позивачем в одній позовній заяві вимог про стягнення заборгованості за двома договорами оренди, тобто вимог, що виникли з різних підстав, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи та у строки передбачені ст.69 ГПК України, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
На підставі п. 4, 5 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити публічному акціонерному товариству "ОСОБА_1 кредит", м. Київ в задоволенні заяви про відстрочку сплати судового збору.
Повернути без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 кредит ", м. Київ.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток на адресу позивача: позовна заява з додатками на 53 - х аркушах, конверт.
Суддя Р.М. Колесник