12 січня 2016 р. Справа № 903/1311/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторгстрой"
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 20 000,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
Суть: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальності «Укрторгстрой» звернулось з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 20 000,00 грн. суми попередньої оплати.
При обґрунтуванні заявленої вимоги вказує, що між сторонами існувала усна домовленість на поставку товару протягом 3-х днів з моменту оплати, яку позивач провів в сумі 20 000 грн.
В зв'язку з невиконанням зобов'язань по поставці товару позивач 15.10.2015 року звернувся з вимогою №01/10/юр. про поставку товару або повернення грошових коштів, яка залишена відповідачем без виконання, а тому просить стягнути суму попередньої оплати в судовому порядку
Відповідач пояснень по суті заявлених позовних вимог не надав, в судове засідання не зявився хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням №4301033697168.
Оскільки підстави для відкладення розгляду спору відсутні, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2015 року платіжним дорученням №55 позивач перерахував відповідачу 20 000,00 грн. із зазначенням в графі призначення платежу «плата ФОП ОСОБА_2 за пиломатеріали брус 160/50/4 згідно рахунку №1 від 30.03.2015 року без ПДВ».
Рахунок №1 від 30.03.2015 року на поставку пиломатеріалів на суму 20 000 грн. виписав ФОП ОСОБА_2. В рахунку зазначений договір поставки 11/12/14 від 11.12.2014 року, однак ні позивачем ні відповідачем даний договір не представлено, а в позовній заяві вказано, що між сторонами існувала усна домовленість на поставку товару протягом 3-х днів з дати оплати.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Про вчинення правочину свідчать рахунок №1 від 30.03.2015 року, на підставі якого платіжним дорученням №55 від 31.03.2015 року позивачем на користь відповідача перераховано 20 000 грн.
Незважаючи на усну домовленість про поставку товару протягом 3-х днів з дати оплати, відповідач своє зобов'язання не виконав, поставку товару не здійснив.
15.10.2015 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про поставку товару на суму 20 000 грн. або повернення грошових коштів протягом 7-ми днів з моменту отримання вимоги.
Відповідач вимогу позивача отримав 20.10.2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення №610523130239, однак товар не поставив, грошові кошти не повернув.
06.11.2015 року відповідачу повторно направлено повідомлення-вимога №1/2 про повернення грошових коштів в сумі 20 000 грн. та сплату процентів в сумі 16,40 грн., яка залишена без задоволення.
За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань. Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідачем не надано суду доказів про поставку товару чи повернення отриманих коштів, тому вимога позивача про стягнення попередньої оплати в сумі 20000 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.
Оскільки спір до розгляду справи в суді доведено з вини відповідача, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, на підставі ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 612, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд,-
вирішив:
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (44670, АДРЕСА_1 р/рНОМЕР_2 в Волинське обласне УПР АТ ОЩАД м.Луцьк, МФО 303398, код НОМЕР_1) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгстрой» (61052, м.Харків, вул.Мала-Панасівська,4/7, р/р26002016208166 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 39187830) 20 000 грн. суми попередньої оплати, а також 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено
16.01.2016
Суддя С. В. Костюк