про повернення позовної заяви
14 січня 2016 р. Справа № 902/34/16
Суддя господарського суду Вінницької області Тварковський А.А., розглянувши матеріали
за позовом: Томашпільскої селищної ради (пл. Комсомолу, 3, смт. Томашпіль, Томашпілський район, Вінницька область, 24200)
до: публічного акціонерного товариства "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)
про зобов'язання укласти договір про пайову участь та стягнення 34800 грн,
Томашпільською селищною радою заявлено позов до публічного акціонерного товариства "Вінницягаз" про зобов"язання укласти договір про пайову участь та стягнення 34800 грн.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст. 54, 57 ГПК України. Невиконання вимог зазначених норм тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст.57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги тощо.
В порушення вимог вищевказаних норм, до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви, сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Дійшовши такого висновку, судом враховано наступне.
Приписами ч.1 ст.56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено на тому, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Натомість, позивачем в порушення наведених вище законодавчих приписів не надано належних доказів надіслання відповідачеві доданих до позовної заяви документів, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, згідно із якою суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Так, позивачем в якості доказу надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів долучено до позовної заяви №641 від 30.12.2015 року копію опису вкладення від 30.12.2015 року, однак останній не може вважатися належним доказом відправлення копії доданих до позовної заяви документів відповідачу із врахуванням діючої редакції ч.1 ст.56 ГПК України, оскільки з нього вбачається відправка відповідачу лише копії позовної заяви.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів. При цьому обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів прямо випливає зі змісту ст. 57, п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України та не залежить від того чи є в наявності у відповідача дані документи.
Також в порушення вимог статті 57 ГПК України до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З 01.11.2011 р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" (Закон), у відповідності до ч.1 ст.3 якого одним із об'єктів справляння судового збору є позовна заява, що подається до суду.
Розмір судового збору, який справляється з позовної заяви, визначений Законом в залежності від виду спору.
Згідно із ч. 1 ст. 4. вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Виходячи зі змісту п.п. 2.1, 2.2 ч.2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. № 80-VІІІ встановлено з 1 січня 2015 р. розмір мінімальної заробітної плати 1218 грн на місяць.
Так, із даної позовної заяви №641 від 30.12.2015 року (яка надіслана до суду 30.12.2015р., що підтверджується відбитком штемпеля поштового відділення на конверті) вбачається, що позивачем при зверненні до суду одночасно заявлено в позові вимоги як немайнового, так і майнового характеру:
- про зобов'язання ПАТ «Вінницягаз» укласти з Томашпільською селищною радою договір про пайову участь замовника в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Томашпіль (немайнова вимога);
- стягнути з ПАТ «Вінницягаз» кошти в сумі 34800 грн пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Томашпіль (майнова вимога).
Поряд з цим, у п. 1 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" вказано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Окрім того, у п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено: у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог немайнового і майнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами.
Таким чином, виходячи з викладеного вище, позивач при зверненні з даною позовною заявою до суду, повинен був сплачувати судовий збір, виходячи із сукупності заявлених ним немайнової та майнової вимог, а відтак, ним мало бути сплачено 2436 грн судового збору (1218 грн судовий збір за немайнову вимогу + 1218 грн судовий збір за майнову вимогу).
Всупереч викладеному, позивачем не надано суду належних доказів сплати судового збору, що є порушенням вимог п.3 ч.1 ст.57 ГПК України, а відтак тягне за собою повернення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, відповідно до якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Додана останнім до позовної заяви копія платіжного доручення №12 від 21.12.2015р. не може розцінюватися як належний доказ сплати судового збору в сумі 1378 грн, оскільки вказаний документ до суду подається лише в оригіналі. На даному також наголошується у пункті 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Таким чином, сукупність вказаних вище обставин, переконує суд в наявності підстав для повернення позовної заяви Томашпільської селищної ради та доданих до неї документів без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, що не перешкоджає останньому повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення (сплати судового збору у встановлених Законом порядку, надання належних доказів відправки копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - лист з описом вкладення).
При цьому, суд також звертає увагу позивача, що при повторному зверненні до суду з позовною заявою ним має бути сплачено судовий збір у розмірі і порядку, визначених Законом України "Про судовий збір" із врахуванням приписів ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік".
Беручи до уваги викладене та керуючись п.п. 4, 6 ч.1 ст.63, ст.ст. 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
позовну заяву №641 від 30.12.2015р. на 1-ому аркуші з додатком на 5-ти аркушах повернути позивачу.
Копії позовної заяви вих. №641 від 30.12.2015р. та платіжного доручення №12 від 21.12.2015р. долучити до примірника ухвали, що залишається в суді.
Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованими листами.
Суддя Тварковський А.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (пл. Комсомолу, 3, смт. Томашпіль, Томашпілський район, Вінницька область, 24200)
3 - відповідачу (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)