14 січня 2016 року Справа № 910/1891/14
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань"
на постанову від 09.07.2015
Київського апеляційного господарського суду
у справі Господарського суду міста Києва № 910/1891/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма Бета"
до1. Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф"
провизнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,
Касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приватне акціонерне товариство "Дніпровська пристань" подало касаційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду 12.01.2016 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015, заявивши в її тексті клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник послався на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.08.2012 порушено провадження у справі №5011-50/11240-2012 про банкрутство ПрАТ "Дніпровська пристань".
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду і може мати місце за наявності виключних обставин на підтвердження того, що майновий стан унеможливлює сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі на час звернення до суду з таким клопотанням, однак скаржником не додано до клопотання жодних доказів, які б підтверджували його фактичний майновий стан та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.
При цьому, статтею 1118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, однак скаржником не наведено обставин та не подано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він, у разі необхідності, в змозі буде сплатити судовий збір.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
В зв'язку з поверненням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" без розгляду, його клопотання про відновлення процесуального строку не розглядається.
Виходячи з викладено, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/1891/14 повернути скаржнику.
Судді К.В.Грейц
С.В.Бакуліна
О.І.Поляк