12 січня 2016 рокусправа № 808/3866/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Харченко Ольги Григорівни
третя особа ОСОБА_3
про визнання дій протиправними та скасування постанов, -
До суду надійшов позов ОСОБА_1, в якому позивач просить: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Харченко Ольги Григорівни щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Харченко Ольги Григорівни щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору; скасувати постанови головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Харченко Ольги Григорівни про стягнення виконавчого збору від 30.04.2015 (реєстраційні номери виконавчого провадження - 47347249, 47347050), як неправомірні; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Харченко Ольги Григорівни з винесення постанов пр. відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 740,00 грн. та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 206 грн. 98 коп.; скасувати постанови головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Харченко Ольги Григорівни про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у сумі 740 грн. та стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 206,98 грн. (реєстраційні номери виконавчого провадження - 47347249, 47347050), як неправомірні.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 21.04.2015 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшли виконавчі листи за № 336/2702/14-ц, видані 23.09.2014 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1414,91 грн. та 7400,00 грн. До виконавчих документів додані ухвали від 01.12.2015 та від 10.04.2015 про внесення до виконавчих листів доповнення.
Головним державним виконавцем Харченко О.Г. 23.04.2015 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 47347050 та № 47347249 та надано боржнику строк до семи днів з моменту винесення постанов для самостійного виконання рішення, а саме до 29.04.2015.
Одночасно з відкриттям виконавчих проваджень за заявою стягувача, відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборон и на його відчуження.
Судом першої інстанції встановлено, апелянтом не заперечується, що у зв'язку із відсутністю фінансування у 2015 році витрат на відправку рекомендованої кореспонденції постанови було направлено сторонам виконавчого провадження простою кореспонденцією.
У зв'язку з несвоєчасним отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанови від 30.04.2015 про відкладення провадження виконавчих дій до 18.05.2015, копії яких було направлено сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» 30.04.2015 державним виконавцем об'єднано виконавчі провадження у зведене виконавче провадження № 47647873, про що винесено відповідні постанови.
До відділу ДВС 22.06.2015 надійшла заява стягувача, в якій останній повідомив державного виконавця про сплату боржником на його користь 7400 грн. та повідомив, що грошові кошти в розмірі 1414,91 грн. станом на 22.06.2015 не сплачено.
Державним виконавцем 23.06.2015 винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанову про закінчення виконавчого провадження № 47347249 у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
У зв'язку з тим, що виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стягнуті, виконавче провадження № 47347249 виведено із складу зведеного виконавчого провадження № 47647873, про що винесено відповідну постанову.
Також 25.06.2015 головним державним виконавцем Харченко О.Г. відкрито виконавче провадження № 47967490 про стягнення з боржника виконавчого збору.
Позивач вважає, що не отримавши у встановлений законодавством строк постанови про відкриття провадження, він фактично був позбавлений можливості скористатися правами, наданими абз. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».
Невиконання державним виконавцем вимог ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» призвело до незаконного винесення постанов про стягнення з нього виконавчого збору та незаконного винесення постанов про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 740 грн. та стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 206 грн. 98 коп.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи оскаржувані рішення про стягнення виконавчого збору державний виконавець керувався статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження», обґрунтовуючи його тим, що боржником не виконано добровільно постанову про відкриття виконавчого провадження у визначений в ній строк.
Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності вищезазначеного рішення суб'єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 27 вказаного Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Відповідно до ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
За приписами ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Аналіз викладених норм права дає можливість дійти висновку, що на державного виконавця законом було покладено низку обов'язків, за умовами послідовного дотримання яких у останнього виникало право на стягнення виконавчого збору: прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження > направлення такої постанови боржнику рекомендованим листом > встановлення обставин щодо отримання боржником такої постанови > вчинення виконавчих дій для забезпечення виконання виконавчого документу > констатація факту повного виконання виконавчого документу.
При цьому за висновком суду апеляційної інстанції саме встановлення обставин щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження є вирішальним фактом при визначенні права державного виконавця на початок проведення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого документу, адже, як встановлено у ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», така постанова може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк. Реалізація ж такого права не можлива без отримання самої постанови.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не було направлено у належний спосіб та у встановлений законом строк на адресу боржника постанови № 47347050 та № 47347249 про відкриття виконавчого провадження, що виключає можливість стягнення виконавчого збору за не виконання вказаних постанов у визначений в останніх строк, наданий для добровільного виконання виконавчого документу, а тому відповідні постанови від 30.04.2015 і, як наслідок, постанови про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору, носять протиправний характер та підлягають скасуванню.
Щодо пропуску строку для оскарження вказаних постанов, про що звертає увагу апелянт, суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк (ст.28).
В апеляційній скарзі відповідач самостійно зазначає, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору були направлені на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією та отримані останнім 03.07.2015. Позв до суду поданий 13.07.2015, тобто у строк, визначений Законом.
Стосовно доводів відповідача про неможливість визнання протиправними дій державного виконавця по винесенню відповідних постанов, суд апеляційної інстанції також вважає їх необґрунтованими, адже, як зазначено вище, на державного виконавця закон покладає низку обов'язків по вчиненню послідовних дій, яких має дотриматися суб'єкт владних повноважень перед прийняттям відповідного процесуального рішення, а отже правомірність вчинення таких дій також підлягають дослідженню та оцінці судом.
Разом з тим, задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції не взяв до уваги приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчі провадження № 47347050 та № 47347249 були відкриті державним виконавцем на виконання судового рішення, ухваленого в цивільній справі, а тому дії відповідача, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження, повідомлення про його відкриття, стягнення витрат на проведення виконавчих дій не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а мають бути вирішені загальним судом за правилами, визначеним цивільним процесуальним законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції повно та правильно встановлені обставини справи, проте допущено порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року в адміністративній справі № 808/3866/15 скасувати.
Провадження в частині: визнання протиправними дій головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Харченко Ольги Григорівни щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження; визнання неправомірними дій головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Харченко Ольги Григорівни щодо винесення постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій; скасування постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій - закрити.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Харченко Ольги Григорівни щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 від 30.04.2015 та постанов про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.06.2015.
Скасувати постанови головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Харченко Ольги Григорівни про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 від 30.04.2015 та про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.06.2015.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст постанови складений 15 січня 2016 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров