Справа: № 826/10406/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
14 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Хрімлі О.Г.,
суддів Коротких А.Ю.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» про стягнення штрафних санкцій,
Головне управління Держпраці у Харківській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» про стягнення штрафних санкцій у сумі 17 000,00 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 22 серпня 2012 року до 23 серпня 2012 року Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія».
23 серпня 2012 року за результатами проведеної перевірки Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області складено акт перевірки характеристик продукції № 08-05/1/1, в якому зафіксовано, що відповідач здійснював реалізацію засобів індивідуального захисту, які не відповідають встановленим Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 27 серпня 2008 року, вимогам.
28 серпня 2012 року на підставі висновків акту перевірки начальником Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, згідно з яким відповідача зобов'язано обмежити розповсюдження вказаного товару, а відповідно до Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1017 від 05 жовтня 2011 року, письмово повідомити про це позивача в строк до 10 вересня 2012 року.
06 вересня 2012 року Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківської області винесено постанову про накладення штрафних санкцій № 08-05/3/1, згідно з якою на підставі ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» застосовано фінансову санкцію (штраф) у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17 000,00 грн.
Не погоджуючись з несплатою відповідачем суми штрафних санкцій у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Нова Лінія» зареєстровано в якості юридичної особи 21 лютого 2000 року, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24 червня 2015 року.
У вересні 2012 року Приватне акціонерне товариство «Нова Лінія» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 08-05/3/1 від 06 вересня 2012 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» задоволено. Скасовано постанову Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про застосування фінансової санкції № 08-05/3/1 від 06 вересня 2012 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року задоволено касаційну скаргу Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області, скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року та залишено в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно зі ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року у справі № 2а-10577/12/2070 встановлено, що постанова про застосування фінансової санкції № 08-05/3/1 від 06 вересня 2012 року прийнята Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Таким чином, постанова Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про накладення штрафних санкцій № 08-05/3/1 від 06 вересня 2012 року, на підставі якої позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 17 000,00 грн., є правомірною, не скасована та підлягає виконанню.
Листом № 08-04-20/1101 від 09 квітня 2015 року позивач зазначив про прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 29 січня 2015 року та запросив у відповідача документи, які б підтверджували сплату ним зазначених штрафних санкцій, але відповіді отримано не було.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний контроль продукції - діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції); державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Згідно з ч. 3 ст. 44 вказаного Закону, до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:
1) розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала такою, що становить серйозний ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі від двохсот п'ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 27 серпня 2008 року, під час проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважена особа чи постачальник: складає декларацію про відповідність згідно з додатком, яку пред'являє на вимогу призначених органів державної влади; маркує кожну одиницю засобу захисту національним знаком відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188).
Національний знак відповідності, який повинен легко читатися і не стиратися протягом передбачуваного строку служби, наноситься на видному місці кожного засобу захисту, що постачається на ринок, та його упаковці.
Так, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року у справі № 2а-10577/12/2070 зазначено, що в ході перевірки характеристик продукції Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області встановлено невідповідність продукції (рукавиці жіночі (торгова марка Fiskars арт. 160001) та рукавиці чоловічі (торгова марка Fiskars арт. 160000) вимогам пункту 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, а саме: на реалізованій продукції відсутнє маркування засобів індивідуального захисту національним знаком відповідності, та відсутня декларація про відповідність засобів індивідуального захисту.
За змістом ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Головного управління Держпраці у Харківській області до Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» про стягнення штрафних санкцій є обґрунтованими та засновані на нормах права, оскільки на час розгляду та вирішення справи відповідачем не сплачено у добровільному порядку штрафні санкції на підставі постанови № 08-05/3/1 від 06 вересня 2012 року, правомірність якої підтверджена у ході розгляду справи № 2а-10577/12/2070, та з урахуванням приписів ст.ст. 72, 255 КАС України.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення позивачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 ГК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки стосуються саме застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій на підставі відповідного рішення уповноваженого органу (у даному випадку постанови № 08-05/3/1 від 06 вересня 2012 року), а не стягнення їх у судовому порядку.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - без змін.
Повний текст ухвали виготовлений 15 січня 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді А.Ю. Коротких
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Літвіна Н. М.
Коротких А. Ю.