10 грудня 2015 рокусправа № 808/7970/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі №808/7970/14
за позовом до про Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області скасування податкового повідомлення-рішення,-
Приватне підприємство «МТЦ-Запоріжжя» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001952201 від 04.11.2014 року.
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що не допускав порушень при формуванні податкових зобов'язань з податку на прибуток, викладені в акті перевірки висновки є безпідставними, засновані на припущеннях, податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що контролюючим органом не надано жодних доказів, які б свідчили про обґрунтованість висновків, які зроблені в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення
Відповідач - Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач, зокрема, зазначив, що рішення суду першої
інстанції винесено без врахування суттєвих обставин справи. Відповідач також вказує, що податкова звітність позивача не підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку, що відповідають нормам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995р.№88.
Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем ні до перевірки, ні у судове засідання не надано договір про перевезення вантажу та товарно-транспортні накладні, що унеможливлює визначити об'єм, термін та умови перевезення вантажу.
Також відповідач вказує, що в актах, наданих до перевірки, не міститься інформації щодо змісту наданих послуг, внаслідок чого відсутні відомості про їх об'єм, вартість, зв'язок із господарською діяльністю.
Позивачем заперечень на апеляційну скаргу не надано.
Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направив.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, посадовими особами Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «МТЦ-Запоріжжя» з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при здійсненні господарських операцій з ПП «ТОРКТРАНСПРЕКТ» за період 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 24.10.2014 року за № 160/22-01/22119477,
в якому зазначено про порушення позивачем пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 та п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на прибуток в сумі 2358 грн. (за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 2358 грн.).
На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 року № 0001952201, яким ПП "МТЦ-Запоріжжя" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 2358 грн. (основний платіж - 2358 грн., штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.).
Дослідивши акт перевірки на предмет посилань відповідача, наведених в апеляційній скарзі, а також докази на підтвердження показників податкової звітності, сформованої позивачем із посиланням на здійснення взаємовідносин з ПП «ТОРКТРАНСПРЕКТ», що містяться в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Згідно акту перевірки ПП "МТЦ-Запоріжжя" включив до складу суму, сплачену ПП «ТОРКТРАНСПРЕКТ».
На підтвердження правомірності формування податкової звітності з посиланням на зазначеного контрагента позивачем надано акт від 30.09.2011 року здачі прийняття робіт(надання послуг), податкову накладну № 59 від 30.09.2011 року.
Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис
або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Із системного аналізу вищезазначених правових норм, вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як свідчать матеріали справи, позивач зазначає, що контрагентом ПП «ТОРКТРАНСПРЕКТ» була здійснена доставка товарно-матеріальних цінностей із м.Дніпропетровська до м.Запоріжжя. Відповідно до діючого законодавства, правовідносини щодо здійснення перевезень повинні бути оформлені товарно-транспортними накладними або договором на відповідний вид перевезення.
Названих документів під час перевірки та суду не надано.
Акт №000930-2 від 30.09.2011 року не містить відомостей щодо прізвищ та посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції. Відомості щодо найменування товарів, доставку яких було здійснено, у акті відсутні, як і документи, за якими товари були прийняті від особи, що здійснила їх доставку.
У зазначеному акті відсутні інформація щодо конкретного обсягу проведених робіт по перевезенню, не зазначено ні яким транспортом, не в який період часу, не з якого місця до якого було, проведено доставку «товару».
Також, необхідно зазначити, у акті здачі - прийняття робіт та у податковій накладній різниться зміст господарської операції. В той час як у податкові накладній зазначено вид послуги «Доставка складского оборудования, ТМЦ» в акті зазначено «доставка товара».
Таким чином, надану позивачем інформацію на паперових носіях із найменуванням «акт здачі-прийняття робіт» та «податкова накладна», не можна визнати документами первинного бухгалтерського обліку у розумінні вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відповідно, підставою для формування показників податкової звітності.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пункт 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України до валових витрат, окрім іншого, не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що посадові особи відповідача дійшли обґрунтованого висновку, що показники податкової звітності позивача не підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим податковим органом обґрунтовано та правомірно за наслідками проведеної перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 2358 грн. (основний платіж - 2358 грн., штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.).
Відповідно до п.п.1,2 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
На підставі зазначеного, керуючись нормами ст.202 КАС, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області слід задовольнити. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року - скасувати. У задоволенні позову - відмовити.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 808/7970/14 - скасувати.
У задоволенні позову - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Постанову суду виготовлено у повному обсязі 04.01.2016 року.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.О. Коршун