17 листопада 2015 рокусправа № 804/1962/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Суховаров А.В. Головко О.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Клінтек" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Клінтек" (далі за текстом - ТОВ „Клінтек") звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі за текстом - Лівобережна ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.10.2015 №0000292203 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі - 181226,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 року №0000292203.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час проведення перевірки податковим органом було встановленого порушення позивачем податкового законодавства у здійсненні ним господарської діяльності, а саме неможливо підтвердити факт придбання ТОВ „Клінтек" товару у ПП „Сіті-М Торг", та взагалі підтвердити реальність здійснення господарської операції. У зв'язку із виявленими порушеннями, позивачем неправомірного віднесено до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ПП „Сіті-М Торг" за серпень 2014 року.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції залишити без змін вказуючи на її законність та обґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення
суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „Клінтек" перебуває на податковому обліку у Лівобережній ОДПІ як платник податків.
На підставі наказу про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Клінтек" №1260 від 03.12.2014 року згідно з підпунктом 78.1.1 пунктом 78.1 статті 78 та відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ „Клінтек" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам із постачальником ПП „Сіті-М Торг" та покупцями ТОВ „Омега", ПАТ „Інтерпайп НТЗ", ТОВ „МЗ "Дніпросталь" , ТОВ „РТЦ", ПрАТ з ІІ „ДОЕЗ", ТОВ ВКП „УМК", ТОВ „Міропласт", ТОВ „ІІГ Логос-Інвест", ТОВ „Трейдмаркет 2004", ТОВ „Альянс Маркет", ПрАТ „АВК", ТОВ „Еко" за серпень 2014 року.
За результатами перевірки складено Акт від 04.12.2014 за №4633/22-03/32861729 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ „Клінтек" по взаємовідносинам з постачальниками".
Відповідно до висновків акту перевірки, контролюючим органом були встановлені наступні порушення ТОВ „Клінтек" вимог чинного податкового законодавства України, а саме: нереальність здійснення господарських відносин ТОВ „Клінтек" (відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ „Клінтек" операцій по ланцюгу з постачальником ПП „Сіті-М Торг" за серпень 2014 року на суму ПДВ - 120883,54грн.); порушення пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість у серпні 2014 року на суму - 120884,00 грн..
На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем прийнятл податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 за №0000292203, яким ТОВ „Клінтек" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі - 120884 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 60442,00 грн.
У період, що перевірявся ТОВ „Клінтек" мало взаємовідносини із постачальником ПП „Сіті-М Торг" та покупцями ТОВ „Омега", ПАТ „Інтерпайп НТЗ", ТОВ „МЗ „Дніпросталь", ТОВ „РТЦ", ПрАТ з ІІ „ДОЕЗ", ТОВ ВКП „УМК", ТОВ „Міропласт", ТОВ „ІІГ Логос-Інвест", ТОВ „Трейдмаркет 2004", ТОВ „Альянс Маркет", ПрАТ „АВК", ТОВ „Еко", на підтвердження господарських відносин позивачем надано, а судом першої інстанції досліджено завірені копії первинних документів: договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахункам 631, 361.
Відповідно до матеріалів справи, ТОВ „Клінтек" (покупець) було укладено договір поставки із ПП „Сіті-М Торг" (постачальник) за №458 від 01.07.2014, за умовами якого постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлений строк покупцю товар, відповідно до виставленого рахунку, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його відповідно до рахунків. Поставка товару відбувається за рахунок продавця. Місце поставки обумовлюється в момент виписки рахунка-фактури.
Відповідно до умов укладеного договору суб'єктом господарювання - постачальником було виписано (оформлено) податкові та видаткові накладні, за номенклатурою товару - інвентар для прибирання та побутова хімія в асортименті, копії яких надано також до суду та були наданні до перевірки, перелік яких зазначений в Акті перевірки.
Також, судом досліджено платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи, на підтвердження оплати ТОВ „Клінтек" одержувачу ПП „Сіті-М Торг" за хімічні засоби та розходні матеріали відповідно до договору №458 від 01.07.2014. (а.с. 190-192)
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З аналізу викладених норм встановлено, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
З огляду на те, що основним видом діяльності позивача є загальне прибирання будинків та інші види діяльності, про що зазначено у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то надання послуг з прибирання будинків за укладеними правочинами було безпосереднім виконанням ТОВ „Клінтек" своєї господарської діяльності.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Доводи відповідача про наявність в податкових накладних недоліків, а саме зазначення адреси продавця - ПП „Сіті-М Торг": Україна, 04073, м.Київ, вулиця Куренівська, будинок 18, офіс 511, замість адреси, що зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи спростовано, оскільки при дослідженні матеріалів справи встановлено, що у податкових накладних контрагентом позивача - ПП „Сіті-М Торг" зазначена адреса свого місцезнаходження: Україна, 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд.18, офіс 511, що відповідає місцезнаходженню контрагента за вказаною адресою під час вчинення господарських операцій з позивачем.
Так, складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Отже, первинні документи, якими оформлені операції з придбання товару позивачем та подальшої його реалізації складені належним чином та відповідають вимогам статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", надані до перевірки у повному обсязі та відповідачем додаткових документів від позивача не запитувалось.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.2015 №0000292203, оскільки надані позивачем первинні документи, підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена чинним законодавством.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі №804/1962/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко