Березанський міський суд Київської області
Номер провадження 1-в/356/9/16
Справа № 356/1146/15-к
15.01.2016 року Березанський міський суд Київської області ускладі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника БВК-95 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Березанського міського суду Київської області у режимі відеоконференції подання інспектора Дніпровського районного відділу КВІ м. Києва ОСОБА_6 про застосування покарання при наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня спеціальна, раніше притягався до кримінальної відповідальності:
1) 25 листопада 2009 року за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки;
2) 26 серпня 2010 року за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки,
засуджений 27 березня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі,
Інспектор Дніпровського районного відділу КВІ м. Києва ОСОБА_6 вніс подання про застосування покарання при наявності кількох вироків. Посилався на те, що ОСОБА_5 засуджений 25 листопада 2009 року вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. 26 серпня 2010 року ОСОБА_5 був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. 11 грудня 2013 року ОСОБА_5 був звільнений з Бучанської виправної колонії № 85 УДПтС України в м. Києві та Київській області по відбуттю основної міри покарання у виді позбавлення волі. 17 грудня 2013 року до Дніпрвоського РВ КВІ м. Києва надійшов вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 26 серпня 2010 року відносно ОСОБА_5 щодо виконання додаткової міри покарання, а саме позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. 05 березня 2014 року останній був ознайомлений з даним видом покарання. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2015 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, за злочин, який було вчинено 06 жовтня 2014 року, тобто в період відбування додаткової міри покарання. Однак, при винесенні вироку Дніпровським районним судом м. Києва від 27 березня 2015 року не було враховано вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 26 серпня 2010 року в частині додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 3 роки. Інспектор Дніпровського районного відділу КВІ м. Києва вказував, що на даний час ОСОБА_5 відбуває покарання в Березанській ВК № 95 за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2015 року. Враховуючи вищевикладене, просив подання задовольнити і визначити порядок застосування покарання при наявності кількох вироків.
Представник Дніпровського районного відділу КВІ м. Києв до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи положення абз. 2 ч. 4 ст. 539 КПК України та думку учасників судового розгляду, суд вважає за можливе провести розгляд даного клопотання за відсутності представника Дніпровського районного відділу КВІ м. Києва.
У судовому засіданні прокурор подання не підтримав, зазначивши, що позбавлення ОСОБА_5 права керування транспортними засобами строком на три роки за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 26 серпня 2010 року було додатковим покаранням, яке відповідно до чинного законодавства повинно виконуватись самостійно.
Представник адміністрації БВК № 95 при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Засуджений ОСОБА_5 не висловившись однозначно по суті клопотання, зазначив, що частина покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, яка залишилася невідбутою, повинна бути судом скасована взагалі.
Суд, оголосивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 25 листопада 2009 року вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки (а.с. 3). 26 серпня 2010 року ОСОБА_5 був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки (а.с. 6). Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2015 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі за злочин, який було вчинено 06 жовтня 2014 року, тобто в період відбування додаткової міри покарання (а.с. 4-5).
Правилами п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Частиною 5 статті 539 КПК України визначено, що за наслідками розгляду подання суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 11 частини першої статті 537 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України при призначенні позбавлення права займатися певною діяльністю як додаткового покарання до позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.
Згідно з ч. 4 ст. 72 КК України додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно.
Отже, аналізуючи у сукупності вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що подання інспектора Дніпровського районного відділу КВІ м. Києва ОСОБА_6 про застосування покарання при наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
На підставі ст. 55, 72 КК України, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні подання інспектора Дніпровського районного відділу КВІ м. Києва ОСОБА_6 про застосування покарання при наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в Апеляційний суд Київської області через Березанський міський суд Київської області протягом 7 (семи) днів з моменту її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1