Апеляційний суд Житомирської області
Справа №279/2878/13-ц Головуючий у 1-й інст. Ольшевська Н. В.
Категорія 27 Доповідач Коломієць О. С.
11 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Жигановської О.С., Якухно О.М.
при секретарі
судового засідання: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору споживчого кредиту недійсним
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 травня 2016 року,-
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.05.2015р. позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволені. Стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача 98305,59 грн. заборгованості за кредитним договором, вирішено питання про судові витрати. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказуючи на незаконність та необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду. Суд першої інстанції залишив поза увагою подане ОСОБА_3 клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої справи за її позовом до ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Укрсиббанк» про визнання договору поруки недійсним. Апелянт вважає, що наслідки розгляду вказаної справи мали б вагоме значення при розгляді позову ПАТ «Дельта Банк» про стягнення боргу в сумі 98305,59 грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст.553 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що 20.11.2007 р. між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2, з урахуванням додаткових угод від 20.11.2007р., 04.02.2009р., 10.02.2009р., був укладений кредитний договір № 11254741000 (Реєстраційний номер Договору за додатковою угодою - 11254741001) про надання останньому кредитних коштів в розмірі 20000,00 дол.США зі сплатою відсотків 13,9% річних на строк з 20.11.2007 р. до 20.11.2017 р. (а.с.6-11,27,28,29).
Відповідно до п.п. 1.2.2 Договору, відповідач зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до Договору.
Згідно п.п. 1.3.1, 1.3.3, 1.3.4 Договору нарахування процентів здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Термін сплати процентів з 01 по 20 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти.
Пунктом 3.1.4 Договору передбачено, що у випадку непогашення кредиту та/або процентів у терміни, передбачені Договором, Банк, відповідно до вимог чинного законодавства, має право видати наказ про примусову оплату боргу за Договором.
Відповідно до пп. 6.1, 6.2 Договору у випадку невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених Договором, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі протягом встановленого договором строку з дати отримання відповідної вимоги, а саме повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за його користування.
Виконання зобов'язань за вказаним договором було забезпечено договором поруки № 11254741000/п від 20.11.2007 р., укладеного між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3, згідно якого поручитель поручився перед Банком за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 11254741001 від 20.11.2007 р. Відповідальність поручителя наступає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за Договором. Поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (а.с.15,16).
08 грудня 2011 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АКІБ «Укрсиббанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитами та забезпечувальними договорами, внаслідок чого останнє замінює АКІБ «Укрсиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі права вимоги до боржників ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 11254741001 від 20.11.2007 р. (а.с.125,126).
22.03.2013 р. у зв'язку з несплатою ОСОБА_2 чергової частини кредиту, ПАТ «Дельта Банк» надіслало повідомлення від 22.03.13р., адресоване боржнику та поручителю про розмір простроченої заборгованості в сумі 1705,04 дол. США та її погашення в строки передбачені договором з дати отримання цього повідомлення. Разом з тим кредитор вимагав повернути суму кредиту в повному обсязі з нарахованими процентами та штрафними санкціями у разі несплати простроченої заборгованості у вказаний строк. Однак, дані вимоги Банку відповідачами виконані не були (а.с.32-37).
Реалізуючи своє право на примусове стягнення боргу, позивач в травні 2013 р. звернувся до суду з позовом, пред'явленим до відповідачів, з вимогами про стягнення з них в солідарному порядку заборгованості по кредитному договору.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання не допускається.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків за користування кредитом.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникнення заборгованості за кредитним договором Банк використав передбачене ч.2 ст. 1050 ЦК України та пп. 6.1,6.2 Договору право на дострокове повернення позики, що залишилась, надіславши боржнику та поручителю вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів, надавши термін для виконання даної вимоги, які виконані не були.
Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що в результаті неналежного виконання ОСОБА_2 своїх кредитних зобов'язань у нього станом на 12.04.2013 р. утворилась заборгованість в розмірі 98305,59 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 82277,06 грн., заборгованості за відсотками - 16028,53 грн., з яких прострочена заборгованість 14517,93 грн. (а.с.81). Вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів на користь банку в солідарному порядку.
Доводи апеляційної скарги в частині не зупинення судом провадження у справі не є безумовною підставою для скасування рішення суду, оскільки не призвело до неправильного вирішення справи (ч.3 ст.309 ЦПК України). Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 серпня 2015 року, яка набрала законної сили, позовну заяву ОСОБА_3 до ПАТ «Укрсиббанк», ПАТ «Дельта Банк» про визнання договору поруки недійсним було залишено без розгляду (а.с.203).
Статтею 308 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Рішення в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржено, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: