Апеляційний суд Житомирської області
Справа №278/1963/15-ц Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.
Категорія 27 Доповідач Зарицька Г. В.
11 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Зарицької Г.В.
суддів: Жигановської О.С., Коломієць О.С.
з участю секретаря Добровольської Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», третя особа приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Демецька Світлана Леонідівна, про визнання договору іпотеки недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2015 року
встановила:
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (далі - ПАТ«ІМЕКСБАНК») та просив визнати недійсним договір іпотеки від 17.08.2007 р. (реєстраційний № 4397) та похідні від нього договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 17.08.2007 р. (реєстраційний № 5478), договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 17.08.2007 р. (реєстраційний № 4204), договір наступної іпотеки від 05.12.2008 р. (реєстраційний № 8634). В обґрунтування позову зазначав, що 13.08.2007 р. між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № 149, відповідно до якого він отримав кредит на будівництво житла у розмірі 55 000 доларів США. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ним та банком було укладено договір іпотеки від 17.08.2007 р. (реєстраційний № 4397), договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 17.08.2007 р. (реєстраційний № 5478), договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 17.08.2007 р. (реєстраційний № 4204). Відповідно до п. 1.3 договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме об'єкт незавершеного будівництва та земельна ділянка площею 923 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1. Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно на вищевказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок площею 50,8 кв.м, який належить на праві спільної часткової власності йому та ОСОБА_3 (по 1/2 частці кожному). Вважав, що всупереч вимогам ст.ст. 1, 6, 16 Закону України «Про іпотеку», в іпотеку було передано нерухоме майно без відповідної згоди співвласника ОСОБА_3 Крім того, зазначав, що відповідно до рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27.05.2014 р., частково зміненим рішенням апеляційного суду Житомирської області від 25.09.2014 р. та рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17.02.2015 р. він не є власником нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_1. Враховуючи наведене, на підставі ст. 215 ЦК України просив позов задовольнити.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в цих межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи №278/789/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, ОСОБА_1 не повідомив суд про перебування нерухомого майна, що було предметом договору дарування, в іпотеці, не клопотав перед судом про залучення іпотекодержателя до участі в справі. Такі дії позивача, на думку суду, свідчить про те, що він діяв всупереч інтересам іпотекодержателя, а тому вважав, що його цивільні права не підлягають захисту.
Проте, повністю погодитися з такими висновками суду не можна.
Відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Судом встановлено, що за договором дарування від 15 грудня 2006 року позивач ОСОБА_1 отримав в дар від своєї матері ОСОБА_4 1/2 ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_1, житловою площею 25,2 кв.м, загальною площею 50,8 кв.м, та земельну ділянку за цією ж адресою, площею 0,0923 га.
08 травня 2007 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії НОМЕР_1 (а.с.15). Право власності позивача на нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с.16).
17 серпня 2007 року між АКБ «ІМЕКСБАНК» (на даний час ПАТ «ІМЕКСБАНК») та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1, на забезпечення вимог іпотекодержателя за договором кредиту №149 від 13 серпня 2007 року, який укладено між ним та банком, передав в іпотеку банку об'єкт незавершеного будівництва загальною площею 104,4 кв.м з відсотком готовності 45 %, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 923 кв.м. за цією ж адресою (а.с.9-10).
05 грудня 2008 року між АКБ «ІМЕКСБАНК» (на даний час ПАТ «ІМЕКСБАНК») та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1, на забезпечення вимог іпотекодержателя за договором кредиту від 05 грудня 2008 року, який укладено між ним та банком, передав в іпотеку банку об'єкт незавершеного будівництва загальною площею 177,7 кв.м, житловою площею 77,5 кв.м з відсотком готовності 90%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 923 кв.м. за цією ж адресою (а.с.13-14).
Згідно з пунктами 1.3.1. вищевказаних договорів іпотеки об'єкт незавершеного будівництва належить іпотекодавцю на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, виданого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 14 лютого 2007 року за № 36-07, який зареєстрований в комунальному підприємстві «Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 17 серпня 2007 року за №19968183.
Отже, наведене свідчить, що предметом оспорюваних договорів іпотеки було майно, що належало ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Посилання позивача на те, що всупереч вимогам ст.ст. 1, 6, 16 Закону України «Про іпотеку» в іпотеку було передано нерухоме майно без відповідної згоди співвласника житлового будинку АДРЕСА_1 житловою площею 25,2 кв.м, загальною площею 50,8 кв.м - ОСОБА_3, є безпідставними, оскільки предметом договорів іпотеки вказаний житловий будинок не був, а було інше майно, яке належало на праві приватної власності лише ОСОБА_1
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача суду пояснив, що житловий будинок АДРЕСА_1 житловою площею 25,2 кв.м, загальною площею 50,8 кв.м, співвласником якого за договором дарування був ОСОБА_1, знесений, а на отриманій в дар земельній ділянці позивач будує інший житловий будинок, який є предметом іпотеки.
Таким чином, на момент укладення спірних договорів іпотеки єдиним власником нерухомого майна - предмета іпотеки, був ОСОБА_1, а відтак підстав для визнання цих правочинів недійсними з підстав, передбачених ч.ч. 1, 5 ст.203 ЦК України, немає.
Рішення від 27 травня 2014 року та від 17 лютого 2015 року, якими задоволено вимоги про визнання недійсними договору дарування нерухомого майна та державного акту на землю, ухвалені судом більше як через 6 років після укладення спірних договорів, а тому не впливають на суть правовідносин, які склалися у зв'язку з укладенням цих іпотек. Доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.
За таких обставин, коли висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» про визнання договору іпотеки недійсним з інших підстав.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді: