Справа № 296/13596/15-а
6-а/296/3/16
"15" січня 2016 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
судді - Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Світко Т.І., заявника ОСОБА_1, представника Житомирської міської ради та виконавчого комітету Житомирської міської ради ОСОБА_2, представника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання ОСОБА_1 про визнання її процесуальним правонаступником ОСОБА_4 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Житомирської міської ради про дотримання прав людини на доступ до публічної інформації, -
23.12.2015р. ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про визнання її процесуальним правонаступником ОСОБА_4 по справі № 296/1155/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Житомирської міської ради про дотримання прав людини на доступ до публічної інформації.
Клопотання обґрунтовано тим, що заявник на судових засіданнях по справі № 296/1155/13-а за була представником за довіреністю ОСОБА_4 Оскільки, ОСОБА_4 померла, ОСОБА_1 просить визнати її процесуальним правонаступником.
В судовому засіданні заявник підтримала подане клопотання та просила задовольнити. При цьому надала клопотання від 15.01.2016р. про прийняття додаткового рішення, оскільки в ухвалі від 25.12.2015р. неправомірно змінено вимогу на визнання процесуальним правонаступником згідно ст. 55 КАС України, на статтю 264 КАС стосовно правонаступництва у виконавчому провадженні. Вважає безпідставним дослідження матеріалів виконавчого провадження та участь у справі представника виконавчого комітету Житомирської міської ради та представника відділу примусового виконання рішень. Також, в заяві від 15.01.2016р. заявник вказала на безпідставність тверджень представника відповідача про виконання рішення суду, оскільки при розгляді скарги на закриття кримінального провадження слідчим суддею Богунського районного суду м.Житомира встановлено, що виконавче провадження не виконане. Тому, в пункті 2 заяви від 15.01.2016р. ОСОБА_1 просить суд визнати її процесуальним правонаступником ОСОБА_4 згідно ст. 55 КАС України.
Враховуючи, що на момент подання заяви від 15.01.16р. питання про процесуальне правонаступництво не вирішене, суд не вбачає підстав для прийняття додаткового рішення у справі та вважає за необхідне здійснити розгляд клопотання від 25.12.2015р. з урахуванням заяви та пояснень ОСОБА_1 про визнання її процесуальним правонаступником ОСОБА_4 згідно ст.55 КАС України.
В судовому засіданні представник Житомирської міської ради та виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо задоволення заяви заперечив.
Представник Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_3 вказав, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби були на виконанні виконавчі листи видані Корольовським районним судом м.Житомира з виконання постанови у справі №296/1155/13-а щодо зобов'язання Житомирської міської ради вчинити дії на користь ОСОБА_4, однак виконавче провадження було закінчене у 2014 році. На даний час будь-яких виконавчих дій щодо примусового виконання постанови суду не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира у справі №296/1155/13-а від 06.11.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду України від 14.01.2014р., адміністративний позов ОСОБА_4 до Житомирської міської ради про дотримання права людини на доступ до публічної інформації задоволено частково, зокрема зобов'язано Житомирську міську раду надати ОСОБА_4:
- належним чином завірене викопіювання з генерального плану м.Житомира земельної ділянки за адресою м.Житомир, пров. 1-й Винокурний, 7 (викопіювання уточненого генерального плану м.Житомира), з обов'язковим зазначенням дати уточнення;
- належним чином завірену копію проекту рішення Житомирської міської ради погодженого на засіданні постійної депутатської комісії з питань будівництва, архітектури та земельних ресурсів Житомирської міської ради 07.04.2011р.;
- належним чином оформлене викопіювання з плану "червоних" ліній вулиць та доріг з уточненням окремих положень генерального плану, затвердженого 09.12.2005 р. №583, а саме земельної ділянки - пров. І Винокурний, 7 в. Житомирі.
Також, стягнуто з Житомирської міської ради на користь ОСОБА_4 1000грн. моральної шкоди. Ухвалою від 27.08.2014р. було змінено спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на кошти виконавчого комітету Житомирської міської ради.
Отже, судове рішення набрало законної сили та було передане на примусове виконання.
Згідно ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Стаття 55 КАС України є загальною щодо вирішення питання процесуального правонаступництва, яке може бути вирішене на будь-якій стадії адміністративного процесу.
З матеріалів справи вбачається, що 06.01.2015р. ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть від 06.01.2015р.
Також встановлено, що інтереси ОСОБА_4 при розгляді справи представляла її донька ОСОБА_1, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 16.12.2013р.
Згідно п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права.
Згідно ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній особі з народження, не мають економічного змісту та тісно пов'язані з фізичною особою, якими вона володіє довічно.
Статтею 270 ЦК України визначено приблизний перелік видів особистих немайнових прав, який не є вичерпний.
Відповідно до ст. 271 ЦК України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.
В преамбулі Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Отже, право на доступ до публічної інформації та на її отримання є особистим немайновим правом особи, яке припиняється у разі її смерті і не може бути передане в результаті спадкування.
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено підстав для здійснення процесуального правонаступництва за вимогами немайнового характеру.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
На підставі ст. 11 даного Закону, у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією, мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчі провадження, які були відкритті з виконання постанови суду від 06.11.2013р. були закінченні, про що свідчать постанови від 17.04.2014р. про закінчення виконавчого провадження, прийняті державним виконавцем Пилипенком О.С.
Крім того, в судовому засіданні представник боржника вказав про виконання постанови суду щодо стягнення на користь ОСОБА_4 1000грн. моральної шкоди. Дану обставину підтвердила в судовому засіданні також ОСОБА_1
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_1 процесуальним правонаступником ОСОБА_4 слід відмовити. Доводи заявника про фактичне невиконання рішення суду в частині забезпечення доступу до публічної інформації не є підставою для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 55, 158 КАС України, суд , -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання її процесуальним правонаступником ОСОБА_4 відмовити за недоведеністю.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О. Й. Адамович