печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24112/13-к
04 грудня 2013 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., за участю секретаря Греку А.Г., особи, яка звернулась зі скаргою ОСОБА_1, старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України Хорольського С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора України Пшонки Віктора Павловича, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність Генерального прокурора України Пшонки В. П., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за її заявою від 31.10.2013 року.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на те, що 31.10.2013 року вона звернулась до Генерального прокурора України Пшонки В. П. із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України Головою ЦВК України, однак всупереч вимогам ч.1 ст.214 КПК України відомості про кримінальне правопорушення не були внесені до ЄРДР.
Просить відкрити кримінальне провадження по її скарзі по факту злочину (бездіяльності чи діяльності) Генерального прокурора України Пшонки В. П., зобов»язати Генерального прокурора України Пшонку В. П. виконати ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР її заяву, вчинити процесуальні слідчі дії, надати відповідь.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала скаргу з викладених в ній підстав, просила скаргу задовольнити.
Старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України Хорольський С.В. доводи скарги не визнав, пославшись на те, що заяву ОСОБА_1 було розглянуто у відповідності до ст. 214 КПК України та «Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчиненні правопорушення», затвердженої наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 року за № 125; зважаючи на вимоги чинного законодавства Генеральна прокуратура України визначилася з заявою ОСОБА_4, як такою, що підлягає розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян». Наголосив, що як у заяві від 31.10.2013 року так і в скарзі до суду від 04.11.2013 року ОСОБА_1 не конкретизовано відомості про кримінальні правопорушення згідно з вимогами ст. 214 КПК України, тому підстав для внесення відомостей за цими документами до ЄРДР немає, крім того у чинному кримінально - процесуальному законодавстві положень щодо особистого виконання Генеральним прокурором України вимог ст. 214 КПК України також немає, в задоволенні скарги просив відмовити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, прокурора Хорольського С.В., дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України, полягає у невнесенні відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ч.4 ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення.
Пунктом 1.2. Інструкції «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчиненні правопорушення», затвердженої наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 року за № 125, працівникам органів прокуратури в межах компетенції визначені відповідні повноваження щодо: приймання заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення; реєстрації у відповідній книзі обліку заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення; розгляду заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та визначення підстав щодо внесення відомостей до ЄРДР.
Організація виконання вимог цієї Інструкції в Генеральній прокуратурі України покладена на керівників відповідних самостійних структурних підрозділів.
У чинному кримінально - процесуальному законодавстві положень щодо особистого виконання Генеральним прокурором України вимог ст. 214 КПК України також немає.
Відповідно до ст.11 КК України злочином є передбачене цим кодексом суспільно-небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб»єктом злочину, також Кримінальним кодексом України визначено, які саме діяння є злочинними, у чому полягає об»єктивна та суб»єктивна їх сторона, кваліфікуючі ознаки.
Системний аналіз вищезазначених положень Закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 від 31.10.2013 року вбачається, що вона містить незгоду з діями працівників Центральної виборчої комісії щодо ненадання їй 30.10.2013 інформації стосовно документів, необхідних для реєстрації кандидатом у народні депутати України, та незгоди з роз'ясненнями щодо ознайомлення з умовами вирішення порушеного питання та відповідним їх переліком за текстом Закону України «Про вибори народних депутатів України», тобто ОСОБА_1 фактично оскаржено дії Центральної виборчої комісії з приводу розгляду її звернення про реєстрацію кандидатом у народні депутати України на повторних виборах.
При цьому, будь-яких порушень закону чи неправомірних дій з боку Голови ЦВК у заяві ОСОБА_1, як і у скарзі до суду взагалі не наведено та не повідомлено жодного конкретного факту вчинення протиправної дії представниками Комісії.
Зважаючи на вимоги чинного законодавства, Генеральна прокуратура України визначилась із заявою ОСОБА_1 як такою, що підлягає розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян» та за результатами її вирішення, в установлений Законом строк, надала ОСОБА_1 роз»яснення листом від 12.11.2013 року №07/1/1-142-10.
Проаналізувавши зміст скарги ОСОБА_1 та її заяву про вчинення злочину, слідчий суддя не вбачає підстав для внесення обставин, викладених у її заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на наведене вище, слідчий суддя дійшов висновку що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 303, 305 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора України Пшонки Віктора Павловича, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: Матійчук Г.О.