Ухвала від 12.01.2016 по справі 813/52/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (0322)-61-58-10

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 січня 2016 року813/52/16

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Тертичний Віталій Григорович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації м.Львова про визнання недійсним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2016 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації м.Львова, в якій просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Личаківської районної адміністрації у м.Львові від 22.12.2015 року № 551 «Про демонтаж самочинно влаштованої металевої вентиляційної труби на фасаді будинку № 29 на вул.Чернігівській у м.Львові»

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист передбаченого статтею 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З такою нормою Конституції України кореспондуються норми, закріплені у ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до яких, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому, у відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч.1 ст.17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви зокрема з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі згідно із ч.2 ст.107 КАС України, на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені правила предметної підсудності адміністративних справ. Згідно п. 1 ч. 1 зазначеної статті, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до частини 2 цієї статті, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Ці положення узгоджуються зі статтею 140 Конституції України, якою передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради як суб'єкта владних повноважень.

Оскільки відповідачем у справі є орган місцевого самоврядування - Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, яка є виконавчим органом Львівської міської ради і діє відповідно до ухвали міської ради від 06.07.2006 № 94 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання» згідно з чинним законодавством, виходячи з правил підсудності, встановлених п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву про скасування розпорядження повинен розглядати місцевий загальний суд, як адміністративний за місцезнаходженням відповідача.

Згідно із п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

За таких обставин, позовну заяву належить повернути позивачу разом з усіма долученими до неї документами та роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з положенням ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України “Про судовий збір” визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Так, згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, в разі повернення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 18, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації м.Львова про визнання недійсним та скасування розпорядження - повернути позивачу.

Повернути ОСОБА_1 (вул.Куликівська, 39 В/13, м.Львів, 79044) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 100 (сто) грн. 00 коп.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Тертичний В.Г.

Попередній документ
54953607
Наступний документ
54953609
Інформація про рішення:
№ рішення: 54953608
№ справи: 813/52/16
Дата рішення: 12.01.2016
Дата публікації: 18.01.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: