08 грудня 2015 року о 16 год. 30 хв.Справа № 808/4075/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент”
до Запорізької митниці ДФС
про зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент», звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати повністю недійсною консультацію Запорізької митниці, що викладена в листі №178/11/08-70-25 від 27.02.2015, зобов'язати Запорізьку митницю вчинити певні дії - надати нову податкову консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи з урахуванням висновків суду та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ «Технохімреагент» звернулося до Запорізької митниці із запитом на надання індивідуальної податкової консультації, проте, митним органом неправомірно на запит не надано належної відповіді (консультації) на поставленні позивачем у запиті питання. Просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що Запорізькою митницею у відповідності до приписів чинного законодавства, надано своєчасну та вичерпну відповідь на запит позивача. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 10 лютого 2015 року позивач звернувся до Запорізької митниці ДФС з запитом №135/28-15 про надання індивідуальної податкової консультації.
В поданому запиті позивач просив Запорізьку митницю ДФС розглянути запит та надати в письмовій формі індивідуальну податкову консультацію, відповівши на питання: «Чи є лист №124/11/08-70-10 від 05.02.2015 Запорізької митниці ДФС офіційною відмовою у підписанні керівником (заступником керівника) митного органу висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів?», «Чи передувала такому рішенню перевірка, яким складом вона проводилась та які її результати?», «Яким законом встановлено вичерпний перелік документів, що підтверджують суму надміру сплачених податків?», «Які конкретні документи підтвердять суму надміру сплачених коштів?».
27 лютого 2015 року відповідачем надано відповідь №178/11/08-70-25 на запит позивача, в якій митний орган зазначив, що під час розгляду заяви ТОВ «Технохімреагент» від 29.01.2015 №68/01-15 ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 по справі №П/808/275 в митниці була відсутня. За даної обставини питання щодо повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів не могло бути розглянуто по суті, а ініціювання перевірки являлось недоцільним.
Крім того, позивача повідомлено, що повернення надмірно сплачених митних платежів здійснюється митним органом відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України та частини 1 статті 301 Митного кодексу України, які не містять переліку документів, що підтверджують суму надміру сплачених податків. Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (далі - Порядок), в якому, зокрема у пункті 8, зазначено, що суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.
Позивач, вважаючи надану відповідь неповною та необґрунтованою, звернувся з позовом до суду.
Суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Згідно ч.1, 2 ст.21 Митного кодексу України за зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на органи доходів і зборів (заінтересованих осіб), органи доходів і зборів безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи. Консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи надаються митницями за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення. Консультації в письмовій формі надаються у вигляді рішень органів доходів і зборів.
Пунктом 53.3 статті 53 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
З аналізу викладених приписів чинного законодавства, суд зазначає, що податкова консультація за своєю правовою природою є надання зацікавленій особі, у встановлені строки, роз'яснень щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Разом з тим, з наданого до матеріалів справи запиту позивача на надання індивідуальної податкової консультації, судом встановлено, що позивач не ставить питання про надання роз'яснень щодо практичного застосування конкретної норми/норм податкового та/або митного законодавства, що є визначальною ознакою запиту на податкову консультацію, а відтак, на переконання суду, запит ТОВ «Технохімреагент» від 10.02.2015 №135/28-15 не можна вважати запитом на надання податкової консультації.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України та ч.6 ст.21 Митного кодексу України особа, яка звернулась до контролюючого органу з запитом про надання податкової консультації має право оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, якщо така податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем фактично оскаржується зміст наданої митним органом відповіді, при цьому позивач не ставить питання про те, що надана відповідь суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
За таких обставин, запит ТОВ «Технохімреагент» не є запитом про надання податкової консультації, а фактично є запитом про надання інформації.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Суд зазначає, що наказом Державної митної служби України від 14.09.2009 №855 затверджено Порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Державній митній службі України, інших митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру розгляду звернень громадян у Державній митній службі України, інших митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях (далі - митні органи).
Відповідно до п.4.17 Порядку №855 термін розгляду звернень громадян обчислюється з дня, наступного за днем реєстрації звернення в митному органі, по день реєстрації заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день. Звернення розглядаються й щодо них приймаються рішення в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідь Запорізької митниці від 27.02.2015 №178/11/08-70-25 на письмовий запит ТОВ «Технохімреагент» надана у строки визначенні чинним законодавством, містить відповіді на поставлені позивачем запитання, та підписана уповноваженою особою Запорізької митниці - першим заступником начальника ОСОБА_3
Крім того, суд зазначає, що незгода позивача з відповіддю митного органу повинна бути належним чином обґрунтована з посиланням на конкретні приписи законодавства, які були на думку позивача порушенні відповідачем під час прийняття рішення-відповіді, а самої лише незгоди зі змістом відповіді не достатньої для визнання її протиправною.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсною консультацію відповідача.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати нову податкову консультацію, суд також відмовляє в задоволенні, оскільки судом не було визнано оскаржуваної консультації недійсною та в цій частині позовних вимог позивачу відмовлено.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність своїх дій.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при наданні оскаржуваної відповіді відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент».
Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя І.В.Шара