30 листопада 2015 року м.Житомир справа № 806/5152/15
категорія 10.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шимоновича Р.М.,
секретар судового засідання Бойко Т.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (далі - ТОВ "Фабрика Класум") звернулось до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 21.09.2015. В обгрунтування позовних вимог зазначило, що на момент формування звіту про суми нарахування заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2015 року у системі електронного документообігу "M.E.Doc.IS" були відсутні показники понижуючого коефіцієнту, і коригування проводились Товариством вручну. Проте, при відправці указаного звіту до конролюючого орану, програмою самостійно було перераховано показники єдиного внеску у пунктах 3 та 8, в результаті чого було завищено показник єдиного внеску у звіті. Тобто, контролюючим органом нараховано штрафну санкцію та пеню на неправильні показники єдиного внеску. Крім того, вказуває на те, що за результатами адміністративного оскарження первинного рішення, контролюючий орган, відповідно до положень Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів № 452 від 09.09.2013 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.09.2013 за № 1593/24125, не мав підстав для повторного прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 38-41).
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Встановлено, що 28.05.2015 Житомирською ОДПІ прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_2, яким на підставу пункту 2 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано до ТОВ "Фабрика Класум" штраф у розмірі 19142,47 грн та нараховано пеню в сумі 95,71 грн (а.с. 8).
Не погодившись із рішенням контролюючого органу, 10.06.2015 позивач направив до Головного управління Міндоходів у Житомирській області скаргу за вих. № 90, в якій просив скасувати рішення Житомирської ОДПІ № НОМЕР_2 від 28.05.2015 (а.с. 9-10).
Рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області від 30.06.2015 № 505/6/06-30-10-07-07 скаргу ТОВ "Фабрика Класум" задоволено частково, скасовано рішення Житомирської ОДПІ про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.05.2015 № НОМЕР_2. Зобов'язано Житомирську ОДПІ винести та направити платнику нове рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с. 11-15).
21.09.2015 Житомирською ОДПІ прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1, яким на підставу пункту 2 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано до ТОВ "Фабрика Класум" штраф у розмірі 19142,47 грн та нараховано пеню в сумі 95,71 грн (а.с. 7).
ТОВ "Фабрика Класум" оскаржило вказане рішення до Головного управління Міндоходів у Житомирській області (а.с. 16-17).
Однак, листом від 09.10.2015 №761/6/06-30-10-07-07 Головне управління ДФС у Житомирській області повідомило ТОВ "Фабрика Класум", що рішення Житомирської ОДПІ № НОМЕР_1 від 21.09.2015 не підлягає оскарженню, оскільки штрафні санкції та пеня, застосовані вказаним рішенням оскаржувались та були розглянуті Головним управління ДФС у Житомирській області.
Вважаючи протиправним рішення Житомирської ОДПІ № НОМЕР_1 від 21.09.2015, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Щодо доводів представника позивача про те, що Житомирська ОДПІ не мала законодавчих підстав для прийняття повторного рішення, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Так, процедуру подання та розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон); скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою зазначеної статті визначає Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 N 452 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.09.2013 за N 1593/24125 (далі - Порядок N 452).
Згідно пункту 4.1 Порядку N 452, орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Відповідно до пункту 4.4 Порядку N 452, орган доходів і зборів при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржуються, і приймає одне з таких рішень:
залишає вимогу або рішення, що оскаржуються, без змін, а скаргу - без задоволення;
скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині;
скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржуються, і задовольняє скаргу;
направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального органу доходів і зборів;
залишає скаргу без розгляду.
Приймаючи рішення № 505/6/06-30-10-07-07 від 30.06.2015, Головним управління ДФС у Житомирській області констатовано, що Житомирською ОДПІ правомірно застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату скаржником єдиного внеску. Підставою для скасування рішення Житомирської ОДПІ від 28.05.2015 № НОМЕР_2 слугувало те, що форма рішення, згідно додатку 9 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1622/24154, яким не передбачено застосування штрафної фінансової санкції.
Отже, оскаржуване рішення від 28.05.2015 № НОМЕР_2 скасовано Головним управлінням ДФС у Житомирській області з формальної підстави у зв'язку з невідповідністю його форми, при цьому, факт порушення ТОВ "Фабрика Класум" статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" контролюючим органом не спростовано.
Зважаючи на те, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області підтверджено правомірність застосування Житомирською ОДПІ штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату ТОВ "Фабрика Класум" єдиного внеску, суд вважає, що у Житомирської ОДПІ, відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", були правові підстави для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 21.09.2015.
З огляду на викладене, суд вважає помилковими доводи позивача у цій частині.
Підставою для прийняття оспорюваного рішення стали наступні обставини.
Згідно звіту про суми нарахування заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2015 року, поданого 14.04.2015 ТОВ "Фабрика Класум" в електронному вигляді до Житомирської ОДПІ, загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті становить 476519,94 грн. Відповідно до інтеграційної картки платника ТОВ "Фабрика Класум", переплата станом на 20.04.2015 складає 380807,58 грн, нараховано за березень 2015 року - 476519,94 грн. Заборгованість по єдиному внеску станом на 20.04.2015 становить 95712,36 грн, яка погашена у повному обсязі 21.04.2015 (сплачено 123027,96 грн).
На підставі даних інтеграційної картки платника податків, за несвоєчасну сплату ТОВ "Фабрика Класум" єдиного внеску, Житомирською ОДПІ застосовано штрафні санкції у розмірі 20% своєчасно несплачених сум, в розмірі 19142,47 грн (95712,36х20%) та нараховано пеню з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за 1 день прострочення платежу в сумі 95,71 грн (95712,36х0,1%).
Перевіряючи оспорюване рішення на відповідність приписам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходив з наступних мотивів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно пунктів 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Встановлено, що ТОВ "Фабрика Класум" віднесено до 44 класу професійного ризику виробництва, і відсоток до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску становить 38,1.
Так, Законом України від 02.03.2015 N 219-VIII внесено зміни у розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зокрема, доповнено пунктом 9-5 такого змісту:
"9 5. По 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:
а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);
б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);
в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.
У судовому засідання представник позивача пояснив, що звіт про суми нарахування заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2015 року формувався ТОВ "Фабрика Класум" у програмі "M.E.Doc.IS", станом на день його формування у вказаній системі документообігу, були відсутні показники понижуючого коефіцієнту. Товариством вручну скориговано показники понижуючого коефіцієнту, проте, при відправці звіту, програмою "M.E.Doc.IS" автоматично перераховано показники без застосування коефіцієнту.
Також, представник позивача наголошував на тому, що про завищення програмою показників єдиного внеску, що підлягає до сплати, Товариству стало відомо у червні 2015 року, після отримання первісного рішення Житомирської ОДПІ.
На переконання суду, наведені доводи представника позивача заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Так, із звіту про суми нарахування заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2015 року у паперовому вигляді вбачається, що загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті Товариством становить - 367608,18 грн (а.с. 20-25)
Із картки платника податків за платежем 71010000 вбачається, що Товариством самостійно нараховано єдиний внесок в сумі 476519,94 грн, згідно звіту за березень 2015 року, при цьому, переплата станом на 20.04.2015 становить 380807,58 грн (а.с. 43-44).
Крім того, на підтвердження факту помилкового завищення суми єдиного внеску, позивачем до матеріалів справи додано оборотно-сальдову відомість по рахунку 65 за березень 2015 року та аналіз рахунку 65 (а.с. 65, 66).
Також, у звіті про суми нарахування заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2015 року позивачем відображено помилкове завищення суми єдиного внеску за березень 2015 року та надано контролюючому органу відповідні пояснення (а.с. 27-33, 34).
Суд вважає обгрунтованими доводи предсавника позивача про те, що у програмі "M.E.Doc.IS", станом на день формування звіту за березень 2015 року були відсутні показники понижуючого коефіцієнту.
Судом встановлено, що з 06.06.2015 став доступним для підприємств пакет оновлень системи "M.E.Doc IS" 10.01.050, яким, зокрема у довіднику "Понижуючий коефіцієнт розміру єдиного внеску" виправлене відображення коефіцієнта для окремих підприємств, для установ, які використовують понижуючий коефіцієнт розміру єдиного внеску, потрібно заповнити новий довідник "Понижуючий коефіцієнт розміру єдиного внеску".
Наведені обставини, на переконання суду, підтверджують факт коригування програмою "M.E.Doc.IS" показників єдиного внеску у звіті ТОВ "Фабрика Класум" за березень 2015 року, і, відповідно сума єдиного внеску, що підлягала сплаті за березень 2015 року з урахуванням понижуючого коефіцієнту становить 367608,18 грн.
Згідно частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
З оляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено строків сплати єдиного внеску за березень 2015 року, оскільки, станом на 20.04.2015 переплата по єдиному внеску становила - 380807,58 грн, у той час, як до сплати у березні 2015 року - 367608,18 грн.
Суд зауважує, що позивачем при розгляді скарги на рішення Житомирської ОДПІ від 28.05.2015 було подано докази на підтвердження помилкового завищення суми єдиного внеску за березень 2015 року, проте, контролюючим органом залишено їх поза увагою.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, суду не надав.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 21.09.2015.
Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" 1218,00 грн сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Р.М.Шимонович
Повний текст постанови виготовлено: 21 грудня 2015 р.