Справа № 346/5646/15-ц
Провадження № 2/346/236/16
13 січня 2016 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Веселова В.М.
секретаря - Максим'юк М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на майно - житловий будинок, господарські будівлі та споруди, -
встановив:
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті мого чоловіка ОСОБА_3, а саме:на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою м. Коломия, вул. Б.Хмельницького, 47 Івано-Франківської області, на земельну ділянку площею 0,0985 га, кадастровий номер НОМЕР_1: 17:003:0040, що знаходиться за адресою м. Коломия, вул. Б.Хмельницького, 47 Івано-Франківської області для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. В судове засідання від позивачки поступило клопотання про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради подала до суду письмове клопотання з проханням слухати справу у відсутність представника, позовні вимоги визнали в повному обсязі.
Суд, розглянувши письмові клопотання позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
11.02.1978 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 у відділі ДРАЦС по м. Коломия ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції, актовий запис за № 49.
18 серпня 2001 року померла ОСОБА_4 і після її смерті чоловік позивачки - ОСОБА_3 успадкував майно померлої - житловий будинок, господарські будівлі та споруди, земельну ділянку площею 0, 0985 га, що знаходяться за адресою м. Коломия, вул. Б. Хмельницького, 47.
24.05.2001 року державний нотаріус Другої Снятинської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 видала чоловіку позивачки ОСОБА_3 за реєстровим номером 565 свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Згідно вказаного свідоцтва ОСОБА_3 успадкував житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою м. Коломия, вул. Б.Хмельницького, 47.
Однак, чоловік позивачки до дня його смерті не встиг зареєструвати право власності на вищевказане нерухоме майно і відповідно дане майно залишилося бути зареєстрованим за померлою ОСОБА_4, що підтверджується виданою 24.09.2015 року ОСОБА_2 мБТІ випискою з інвентаризаційних матеріалів (а.с.10).
24.05.2002 року державний нотаріус Другої Снятинської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 видала ОСОБА_3 за реєстровим номером 567 свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Згідно вказаного свідоцтва ОСОБА_3 успадкував земельну ділянку площею 0, 0985 га, що знаходяться за адресою м. Коломия, вул. Б.Хмельницького, 47 для обслуговування житлового будинок, господарських будівель та споруд.
На підставі вказаного свідоцтва ОСОБА_3 також не встиг зареєструвати право власності на дану земельну ділянку. Вказане стверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому вказано, що згідно державного акту на право власності на землю від 20.03.1996 року власником вищевказаної земельної ділянки є ОСОБА_4 (а.с.11).
23 березня 2015 року помер чоловік позивачки ОСОБА_6,про що відділом ДРАЦС по м.Коломия ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції складений відповідний актовий запис за №166.
Після смерті чоловіка позивачки, на її замовлення 25.11.2015 року ТзОВ «Геоземкадсервіс» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості), а управління Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі здійснило державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1: 17:003:0040.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом і до спадкоємців першої черги згідно вимог ст. 1261 ЦК України відносилися позивачка (дружина спадкодавця) і їхній син - ОСОБА_7.
Позивачка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, оскільки в шестимісячний строк після його смерті звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_8 з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується роз'ясненням нотаріуса за № 316/02-14 від 03.10.2015 року,яке є в матеріалах справи (а.с.6). Син ОСОБА_7 відмовився від прийняття спадщини, про що подав нотаріусу ОСОБА_8 відповідну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року, права не нерухоме майно, що виникло до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не нередоачало обов'язкової державної реєстрації таких прав.
До часу набрання чинності ЦК України і вказаного ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди, земельні ділянки не залежало від державної їх реєстрації.
Померлому ОСОБА_3 були видані правовстановлюючі документи на вищевказане нерухоме майно (свідоцтва про право на спадщину за заповітом) 24.05.2002 року, тобто на час коли виникнення права власності на будинки, споруди, земельні ділянки не залежало від державної їх реєстрації.
За таких обставин, суд приходить до висновку,що померлий чоловік позивачки ОСОБА_3 набув право власності на спірне майно у встановленому законодавством України порядку.
Оскільки згідно вимог ст. 1268 ЦК України прийнята спадщина належить спадкоємцю з дня її відкриття ( дня смерті спадкодавця), то після смерті ОСОБА_3 позивачка успадкувала вищевказане нерухоме майно.
Згідно із ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. На підставі ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ст.ст.346,347 ЦК України особа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. Крім позивача, інших спадкоємців та осіб, передбачених законом, зокрема малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена немає. Син позивачки, який є спадкоємцем першої черги,подав до суду письмове клопотання, в якому з позовними вимогами згідний.
Згідно висновку від 10.12.2015 року про оцінку майна, вартість будинку становить 186 313 гривні.
Отже, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно, що знаходяться за адресою: м. Коломия, вул.. Б.Хмельницького, 47, Івано-Франківської області.
Наведене підтверджується копією паспорта, копією свідоцтва про смерть, копією технічного паспорта, випискою з інвентаризаційних матеріалів від 10.06.2015 № 53157 р., роз'ясненням нотаріуса, копією свідоцтва про одруження, копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, випискою з інвентаризаційних матеріалів, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, висновком про незалежну оцінку майна, витягом з технічної документації.
На підставі ст.ст.346,347,392,1222,1261,1268,1270 ЦК України та керуючись ст.ст.197 ч.2, 213-215 ЦПК України суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті її чоловіка ОСОБА_3, а саме на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою м. Коломия, вул. Б.Хмельницького, 47 Івано-Франківської області, на земельну ділянку площею 0,0985 га, кадастровий номер НОМЕР_1: 17:003:0040, що знаходиться за адресою м. Коломия, вул. Б.Хмельницького, 47 Івано-Франківської області для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Веселов В. М.