Справа № 346/4427/15-к
Провадження № 1-кс/346/545/15
про арешт майна
24 вересня 2015 року м. Коломия
Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду - ОСОБА_1
за участю секретар: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
підозрюваного : ОСОБА_4
розглянув клопотання слідчого СВ Коломийського МВ УМВС в Івано-Франківській області про арешт майна ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч.3 КК України, кримінальне провадження № 12012090180000259 від 24 грудня 2015 року.
Клопотання надійшло до суду 23 вересня 2015 року.
Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного ОСОБА_4 ,
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
В клопотанні перераховано майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , а саме - 1/3 частки однокімнатної квартири загальною площею 50, 5 кв. м, 40% зносу, житловою площею 21, 2 кв. м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої становить 93 556 грн..
Прокурор зазначив, що обставинами, які підтверджують підозру у вчиненні ОСОБА_4 злочину передбаченого ст. 190 ч.3 КК України є те, що ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, зловживаючи довірою ОСОБА_5 , яка ґрунтувалася на довірливих відносинах, що склалися між ними внаслідок знайомства, з метою заволодіння його майном, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій на початку лютого 2006 року попросив позичити йому грошові кошти в сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на момент вчинення злочину становило 20 200 (двадцять тисяч двісті) гривень, які зобов'язався повернути найближчим часом, однак наміру повертати їх не мав. Так, 02 лютого 2006 року в приміщенні магазину «Мобілка», що за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 здійснював підприємницьку діяльність за напрямком роздрібна торгівля мобільними телефонами, та, будучи введеним в оману, добровільно передав ОСОБА_4 гроші в сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, що згідно курсу, встановленому Національним банком України, станом на 02 лютого 2006 року становило 20 200 (двадцять тисяч двісті) гривень, якими ОСОБА_4 в подальшому заволодів, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди.
Продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані єдиним умислом та загальною метою щодо заволодіння шахрайським способом майном ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, зловживаючи довірою ОСОБА_5 , яка ґрунтувалася на довірливих відносинах, що склалися між ними внаслідок знайомства, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, 13 лютого 2006 року повідомив ОСОБА_5 неправдиву інформацію щодо негайної потреби у коштах в сумі 1 000 (однієї тисячі) доларів США, що згідно курсу, встановленому Національним банком України станом на 13 лютого 2006 року становило 5 050 (п'ять тисяч п'ятдесят) гривень, для демонстрації іншій особі без їх використання, які зобов'язався повернути наступного дня, однак наміру повертати їх не мав. Так, ОСОБА_5 в приміщенні магазину «Мобілка», що адресою: АДРЕСА_2 , де здійснював підприємницьку діяльність за напрямком роздрібна торгівля мобільними телефонами, будучи введеним в оману, добровільно передав ОСОБА_4 гроші в сумі 1 000 (одна тисяча) доларів США, що згідно курсу, встановленому Національним банком України станом на 13 лютого 2006 року становило 5 050 (п'ять тисяч п'ятдесят) гривень, якими в подальшому заволодів, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди.
Продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані єдиним умислом та загальною метою щодо заволодіння шахрайським способом майном ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, зловживаючи довірою ОСОБА_5 , яка ґрунтувалася на довірливих відносинах, які склалися між ними внаслідок знайомства, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, запропонував потерпілому придбати вживану побутову техніку в Республіці Польща, переконавши його у тому, що вказана дія є вигідною для нього. Так, реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 приїхали до Республіки Польща, де потерпілий придбав приблизно сорок телевізорів іноземного виробництва за ціною 5 000 (п'ять тисяч) доларів США, що згідно курсу, встановленому Національним банком України станом на момент вчинення злочину становило 25 250 (двадцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят) гривень. Після перевезення придбаних телевізорів на територію України, ОСОБА_4 , з метою заволодіння майном ОСОБА_5 , запропонував останньому передати їх для перевірки технічної справності до телемайстра, що потерпілий, довіряючи ОСОБА_4 , виконав. Після цього, ОСОБА_4 , реалізовуючи свої злочинні наміри, на протязі вересня і по 23 жовтня 2006 року забрав після ремонту без дозволу та відома ОСОБА_6 придбані ним телевізори, якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в сумі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США, що згідно курсу, встановленому Національним банком України станом на 23 жовтня 2006 року становило 25 250 (двадцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят) гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані єдиним умислом та загальною метою щодо заволодіння шахрайським способом майном ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, зловживаючи довірою ОСОБА_5 , яка ґрунтувалася на довірливих відносинах між ними, заснованих на знайомстві, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, запропонував потерпілому придбати за низькими цінами партію мобільних телефонів та переконав його у тому, що вказана дія є вигідною для нього. Так, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 привіз потерпілого до приміщення приватного підприємства «Альфа і К», що розташоване за адресою: вул. Лебединська, 3 «б», м. Київ, де 18 жовтня 2006 року ОСОБА_5 , будучи введеним в оману, добровільно передав ОСОБА_4 гроші в сумі 14 500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) доларів США, вважаючи що купує мобільні телефони на всю суму, з яких ОСОБА_4 незаконно заволодів грошима в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) доларів США, що згідно курсу, встановленому Національним банком України станом на 18 жовтня 2006 року, становить 37 875 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень, та розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди.
Таким чином ОСОБА_4 незаконно заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 на загальну суму 88 375 гривень, чим спричинив йому матеріальну шкоду станом на момент вчинення злочину у великих розмірах.
27 грудня 2012 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_4 про підозру, яке відповідно до ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ст. 135 КПК України відправлене останньому замовним листом по відомому місцю проживання.
29 грудня 2012 року ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук та кримінальне провадження №12012090180000259 зупинено за п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
20 серпня 2015 року досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено та щодо підозрюваного ОСОБА_4 за його відсутності обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_4 , після видачі компетентним органом Італійської Республіки, конвойовано до Коломийського МВ УМВС та 09 вересня 2015 року о 4 год. 00 хв. його поміщено в ізолятор тимчасового тримання Коломийського МВ УМВС.
Підставою, що зумовлює необхідність накладення арешту на майно боржника є те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено основне покарання від трьох до восьми років позбавлення волі, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним можливого заявленого цивільного позову.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо арешту належного йому майна не заперечив.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 є власником 1/3 частки однокімнатної квартири загальною площею 50, 5 кв. м, 40% зносу, житловою площею 21, 2 кв. м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно висновку про вартість об'єкту оцінки ринкова вартість 1/3 частки однокімнатної квартири загальною площею 50, 5 кв. м, 40% зносу, житловою площею 21, 2 кв. м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , становить 93 556 грн.
Враховуючи те, що неправомірними діями ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 спричинено шкоду на суму 88 375 грн., та з метою забезпечення цивільного позову слід накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 132, 170-173 КПК України,-
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на 1/3 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим СВ Коломийського МВ УМВС.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення відповідно до ст.ст. 309 ч. 1 п. 9, 395 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1