Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 2а-651/10
Провадження № -
"02" березня 2010 р. м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Ярмоленка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі, Державного казначейства України про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів, -
В травні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому зазначи, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення, а тому відповідно до 28.02.1991 року № 796 - XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи /далі Закон № 796 - XII/, має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, підвищення до пенсії. Однак, всупереч згаданому Закону вказані виплати проводились без застосування кратності до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, /далі «Постанова № 836»/ тому позивач вважає своє право порушеним та просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації /далі «Відповідач 1»/ недовиплачені кошти, передбачені ст. 37 Закону № 796-ХІІ в розмірі 3250, 50 грн. а з управління пенсійного фонду України в Коростенському районі /далі «Відповідач 2»/ 16252, 50 грн недовиплачених коштів згідно ст. 39 вказаного Закону та зобов»язати Державне казначейство України виділити та перерахувати необхідні кошти відповідачу 1 та відповідачу 2 .
Відповідачі позов не визнали.
Судом встановлено, що позивач має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щомісячної грошової допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва в розмірі 40% мінімальної заробітної плати та підвищення до пенсії як особа, що працювала на території гарантованого добровільного відселення в розмірі 2 мінімальних заробітних плат.
Проте в спірний період часу ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.
Згідно п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються в числі інших управління праці та соціального захисту населення виконкомів міських Рад. Виплата компенсацій та допомог певних видів, в т.ч. і передбачених ст. ст. 37, 39
Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської! катастрофи" працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захист) населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації. Правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.
Органи, які виплачують пенсію провадять видатки, пов'язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України № 796 - XII (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсії по інвалідності та в зв'язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога) в силу п. 241 «Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» затвердженого Постановою! Кабінету Міністрів від 20.06.2000 року № 987.
Таким чином, управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської] ради, управління Пенсійного фонду України є належними відповідачами по справі. В порушення вимог ст. 71 КАС України останні не довели належними доказами факти відсутності фінансування та видатків Державного Бюджету України, що направляються органам Пенсійного фонду України та управлінням Міністерства праці і соціального захист населення для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи за ст.ст. 37 39, 51 Закону № 796 - XII. Згідно вказаної норми Закону обов'язок доказування правомірност свого рішення, дії чи бездіяльності покладено на відповідачів, якщо вони заперечують проті адміністративного позову.
Однак, доказів правомірності своїх дій відповідачами не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межа повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності за них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріпленії Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідої Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що у разі невідповідності нормативно правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту оц застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилається відповідач, в частин встановлення обмежень щодо розмірів виплати пенсій та допомоги не відповідає розмірам встановленим іншими законами України.
Оскільки Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яки: рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів на/ підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягают саме статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждал: внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказана Постанова КМУ.
В силу ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом праї свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли осоа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Порушення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови якщо на цьому наполягає одна із сторін. Як вбачається згідно заперечень відповідача, останній наполягає на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду як на підставу для відмови в задоволенні поданого позову.
Виходячи з цього, в межах строку звернення до суду підлягають судовому захисту позовні вимоги за період з 08.05.2008 року по 1.04.2009 року.
Однак враховується, що на 2008 -й рік дія ст. ст. 37, 39, 51 Закону № 796 - XII зупинялась Законом України «Про Державний Бюджет України на 2008- й рік» № 107-УІ від 28.12.2007 року і лише з 22.05.2008 року дія цих статей відновлена Рішенням Конституційного Суду України № 10-РП/2008, нарахуванню та виплаті позивачці підлягають допомога та доплата за період з 22.05.208 по 31.12.2008 року, а також за період з 01.01.09 р. по 01.04.2009 р.
Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд керується п.2 ч.2 ст.162 КАС України та зобов'язує відповідачів вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити позивачу невиплачену частину допомоги.
Пред'явлені вимоги до Державного казначейства України суд находить безпідставними, оскільки обов'язок проведення нарахування та виплати зазначених виплат на них Законом не покладено, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 37,39 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 11,94,158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати позивачу допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва відповідно до визначених законом розмірів неправомірними.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Коростенському районі щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії відповідно до визначених законом розмірів неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської районної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 22.05.2008року по 01.04.2009року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії непрацюючому пенсіонеру відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 22.05.2008 року по 01.03.2009року.
В решті позовних вимог відмовити за пропуском строку звернення до суду, а в позові до Державного казначейства України відмовити за безпідставністю вимог.
Від сплати судових витрат сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення , а в разі проголошення вступної та резолютивної частини , з дня складання постанови в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження постанови суду, з послідуючою подачею апеляційної скарги, яка може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляпійне оскарження постанови суду .
Суддя