Справа № 175/4993/15-к
Провадження № 1-кп/175/213/15
Вирок
Іменем України
12 січня 2016 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12015040440002325 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, там же зареєстрованого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 09.07.2010 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 1000 грн.,
- 23.09.2010 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.186 КК України до 1 року виправних робіт за місцем роботи з утриманням в доход держави 15 % заробітку щомісяця. Вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2010 року виконувати самостійно;
- 24.11.2011 року тим же судом за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
- 01.04.2013 року тим же судом за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 15.05.2014 року тим же судом за ст.ст.289 ч.1, 70 ч.4 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 22.08.2014 року за ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.08.2014 року на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за умисні корисні злочини та маючи незняті й непогашені судимості, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин при наступних обставинах.
Так, 23 листопада 2015 року приблизно о 20.00 годині він перебував за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, приналежного ОСОБА_6 .
У вказаний час ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, з території свого домоволодіння переліз через огорожу на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , де за допомогою заздалегідь заготовленої зв'язки ключів, шляхом підбору, відчинив запірний пристрій вхідних дверей до сараю, куди незаконно проник і вчиняючи злочин повторно, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав майно, приналежне ОСОБА_6 , а саме:
-газонокосарку «AL-KO QUALITY FOR LIFE CLASSIC» вартістю
1543,35 грн.,
-газонокосарку «Raser» вартістю 1000 грн.,
-електричний кабель 3 жильний мідний
-з 2-х частин (з'єднання виделка-розетка) у чорній резиновій
ізоляції загальною довжиною 40 м вартістю 631,12 грн.,
-барбекю гриль (18 Barbeque Grill) вартістю 339 грн.,
-дриль електричну у пластиковому корпусі вартістю 250 грн.,
-велосипед «ХТЗ» вартістю 700 грн.,
-точило електричне з електродвигуном 220 Вт потужністю 1 кВт
вартістю 500 грн., і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 4963,47 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину визнав повністю і пояснив, що 23.11.2015 року за обставин, зазначених у обвинувальному акті, він викрав майно сусідки ОСОБА_8 , якій добровільно відшкодував заподіяну шкоду. У вчиненому щиросердно кається, обіцяє виправитися, працевлаштуватися і з урахуванням вагітної дружини просить не позбавляти волі.
Провина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні зазначеного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими за згодою сторін у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку про те, що за обставин, зазначених у обвинувальному акті, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, й суд його умисні дії кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_9 , - шість разів притягався до кримінальної відповідальності, на момент вчинення інкримінованого злочину мав п'ять незнятих і непогашених судимостей за умисні корисні злочини, негативно характеризується за місцем проживання, офіційно не працює, зі слів - одружився і має вагітну дружину, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає
щиросердне каяття, активне сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину і добровільне відшкодування потерпілій завданої злочином шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_9 , його ставлення до наслідків вчиненого злочину, відсутності претензій до нього зі сторони потерпілої через повне відшкодування заподіяної злочином шкоди, суд вважає можливим призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України з випробуванням з максимальним іспитовим строком, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
З огляду на вищезазначене суд не вбачає підстав для призначення реального покарання, про що у судових дебатах просив прокурор.
Цивільний позов потерпілою не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності за ст.100 КПК України.
Витрати на залучення експерта не заявлялися.
Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України і піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі трьох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту строком до 05 лютого 2016 року, - скасувати після набрання вироком законної сили.
Газонокосарку «Raser», барбекю гриль (18 Barbeque Grill) і
дриль електричну у пластиковому корпусі червоного і чорного кольорів, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , - залишити у її розпорядженні після набрання вироком законної сили.
На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1