Номер справи: 164/1525/15-ц
Провадження по справі: 2/164/34/2016
Категорія: 2. 46
11 січня 2016 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Покидюка М.В.
при секретарі Наумчук С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
17 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що 18 листопада 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області вона зареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис № 1783. Від шлюбу в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Подружні стосунки з чоловіком не склалися. По багатьох питаннях сімейного життя вони не можуть знайти взаєморозуміння, через що між ними часто виникали сварки. На сьогоднішній час між ними фактично припинені шлюбні відносини - протягом останнього часу сумісне проживання та ведення спільного господарства припинено. З цих причин дальше спільне життя стало неможливим.
Посилаючись на зазначені обставини, просила шлюб з відповідачем розірвати, дитину залишити проживати з нею і залишити їй прізвище ОСОБА_3, судові витрати покласти на відповідача.
Сторони в судове засідання не з'явилися, але у своїх письмових заявах на ім'я суду просять розглядати справу у їх відсутності, що на думку суду є можливим, погоджуються на розірвання шлюбу, позивач просить залишити неповнолітнього сина проживати з нею, надалі іменуватися прізвищем ОСОБА_3 та судові витрати покласти на відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом доведено, що позивач не бажає зберегти сім'ю і наполягає на розірванні шлюбу, що є добровільним виявленням її волі з цього питання, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, шлюбні відносини між ними фактично припинилися, а всі ці обставини в сукупності дають суду підстави вважати, що шлюб між ними носить формальний характер.
З цих підстав суд вважає, що дальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам дитини, а тому є всі підстави шлюб розірвати, залишивши неповнолітнього сина проживати з матір'ю.
Згідно ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З цих підстав суд вважає за доцільне позивачу за її вибором залишити право надалі іменуватися прізвищем ОСОБА_3.
Відповідно вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 487 гривень 20 копійок судового збору, сплачених ОСОБА_1 при подачі позову в суд і документально підтверджених.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд, -
Шлюб зареєстрований 18 листопада 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис № 1783, розірвати, від шлюбу є одна неповнолітня дитина.
Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу позивач має право надалі іменуватися прізвищем ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М.В. Покидюк