Номер справи: 164/1471/15-ц
Провадження по справі: 2/164/24/2016
Категорія: 2. 46
11 січня 2016 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Покидюка М.В.
при секретарі Наумчук С.І.
з участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
07 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтував тим, що 19 жовтня 2004 року у Четвертнянській сільській раді Маневицького району Волинської області він зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_2, актовий запис № 13. Від шлюбу в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Подружні стосунки з дружиною не склалися. По багатьох питаннях сімейного життя вони не можуть знайти взаєморозуміння, через що між ними часто виникали сварки. На сьогоднішній час між ними фактично припинені шлюбні відносини - протягом останнього часу сумісне проживання та ведення спільного господарства припинено. З цих причин дальше спільне життя стало неможливим.
Посилаючись на зазначені обставини, просив шлюб з відповідачем ОСОБА_2 розірвати.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги, із підстав викладених в позовній заяві, підтримав повністю. Доповнив, що в нього фактично є інша сім'я, просить шлюб з відповідачем розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги чоловіка визнала, не заперечує проти розірвання шлюбу.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення
Відповідно вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом доведено, що сторони не бажають зберегти сім'ю і для цього не приймають ніяких заходів, добровільно вирішили питання про місце проживання неповнолітнього сина, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти цього не заперечує.
З цих підстав суд вважає, що дальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам дитини, а тому є всі підстави шлюб розірвати, залишивши неповнолітнього сина проживати з матір'ю.
Згідно ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З цих підстав суд вважає за доцільне відповідачці залишити прізвище ОСОБА_2, оскільки питання про його зміну в судовому засіданні вона не порушувала.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд,-
Шлюб зареєстрований 19 жовтня 2004 року у Четвертнянській сільській раді Маневицького району Волинської області, актовий запис № 13 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, від шлюбу є одна неповнолітня дитина.
Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір'ю ОСОБА_2.
Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М.В. Покидюк