Справа № 159/6358/15-ц
Провадження № 2/159/147/16
11 січня 2016 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі : головуючого-судді Бондара В.М.
з участю секретаря Рижко О.М.
позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем по справі перебувають у шлюбі з 07.06.1998 року, від шлюбу народилося двоє дітей: дочка - Тетяна, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Одруження з відповідачем виявилося невдалим. Причиною розірвання шлюбу є те, що відповідач зловживає спиртними напоями, принижує її фізично і морально, не поважає її як дружину та матір дітей, не рахується з інтересами сім'ї, між ними склалися погані стосунки, що призвело до фактичного розпаду сім'ї, через що вони тривалий час не підтримують шлюбних відносин, проживають окремо. Просить розірвати шлюб.
У судовому засіданні позивач позов підтримала повністю та просить його задовольнити з викладених підстав, понесені судові витрати залишити за нею.
Відповідач по справі у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечує проти розірвання шлюбу, хоча мав надію зберегти сім'ю, щоб у дітей були батько і мати.
Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Свідоцтвом про одруження серії І-ЕГ № 013100, виданого 07.06.1998 року міським відділом РАГСу м. Ковель Волинської області стверджується, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружилися 07.06.1998 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис № 186, та після одруження стали носити спільне прізвище ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено у судовому засіданні, сторони протягом тривалого часу не підтримують подружніх стосунків, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, в сім'ї втрачена взаємоповага та розуміння, таким чином, шлюб існує формально й зберегти сім'ю неможливо. На подальше примирення сторони не погоджуються.
Зважаючи на те, що сторони виявили спільне бажання розірвати шлюб, не виявили бажання зберегти сім'ю та не вчинили дій до налагодження стосунків, позивачка має намір створити іншу сім'ю, тому суд вважає за недоцільне надавати подружжю строк для можливого примирення.
Судові витрати слід стягнути з позивача в користь відповідача.
На підставі ст. 112 СК України, керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, СУД, -
Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який був зареєстрований 07.06.1998 року міським відділом РАГСу м. Ковель Волинської області, реєстраційний номер № 186.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:ОСОБА_5