23 грудня 2015 р.Справа № 2а-33/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Бартош Н.С. , Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання Державної пенітенціарної служби України про відстрочення сплати судового збору при подачі апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року по справі № 2а-33/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України про визнання рішення незаконним та стягнення грошової допомоги, -
Державної пенітенціарної служби України в апеляційному порядку оскаржено постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.15 року по справі № 2а-33/11.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Клопотання обґрунтовано тим, що перерахування коштів на оплату судового збору за подання апеляційної скарги очікується найближчим часом, тобто судовий збір буде сплачений і квитанція надана до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявленого клопотання та перевіривши наведені в клопотанні обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Колегія суддів зазначає, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” (тут і далі, в редакції, що є чинною на час подання апеляційної скарги).
Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Доводи заявленого клопотання не стосуються матеріального/фінансового стану державної установи, у зав'язку з чим у суду відсутні підстави для надання оцінки останнього.
Таким чином, за відсутністю належного обґрунтування заявленого клопотання, колегія суддів вважає що обставини, викладені скаржником у клопотанні не знайшли свого підтвердження, відтак в його задоволенні слід відмовити.
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Керуючись ст. ст. 41, 88 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Державної пенітенціарної служби України про відстрочення сплати судового збору при подачі апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року по справі № 2а-33/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України про визнання рішення незаконним та стягнення грошової допомоги - відмовити.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24 грудня 2015 року.