17 грудня 2015 року м.Чернігів Справа № 825/3656/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Антипця С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису, -
23.11.2015 до Чернгівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1(далі-позивач, ОСОБА_1О.) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 02.10.2015 № 77 про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
На обґрунтування позову зазначено, що 02.10.2015 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області винесено припис №77, яким Інспекція вимагає від позивача усунути порушення шляхом оформлення документів на реконструкцію та експлуатації прибудови (ванної кімнати) або приведення об'єкту до попереднього стану до 02.11.2015 Однак, в оскаржуваному приписі відповідачем не наведено, які саме документи слід оформити, а також законодавство не містить поняття «реконструкція прибудови». За таких обставин, на думку позивача, припис № 77 від 02.10.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідмлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 має у приватній власності квартиру, загальною площею 62,85 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Новгород-Сіверський, вул. Замкова (колишня вул. Комуністична)АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 23.02.1993р. та копією технічного паспорту виданий позивачу (а.с.8,9-10).
14.08.2015 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області звернулась гр. ОСОБА_2 із заявою, в якій просила розглянути питання щодо правомірності прибудови (ванної кімнати) її сусідкою гр. ОСОБА_1О.(а.с.28)
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (Порядок № 553).
Згідно з п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства
Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівноїдіяльності,будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17 Порядку).
Так, судом встановлено, що на виконання зазначених вище норм Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області на підставі звернення гр. ОСОБА_2 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем, за результатами якої складено акт № 368, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 здійснила реконструкцію прибудови (ванної кімнати) зі змінами геометричних форм(а.с.29).
За наслідком проведеної перевірки та складеного акту 02.10.2015 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано порушення, а саме: «реконструкція прибудови (ванної кімнати) зі змінами геометричних форм, ст. 376 Самовільне будівництво ЦК України» (а.с. 31) та винесено припис № 77, в якому встановлено порушення ст. 376 Цивільного Кодексу України.
В зв'язку з чим своїм приписом Інспекція вимагає позивача усунути порушення шляхом оформлення документів на реконструкцію та експлуатацію прибудови (ванної кімнати) або приведення об'єкту до попереднього стану в термін до 02.11.2015 (а.с.31).
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернулась з цим позовом до суду.
Правове регулювання самочинного будівництва здійснюється статтею 376 Цивільного кодексу України.
Приписами частин першої та другої вказаної норми визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Під самочинним будівництвом необхідно розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об'єктів нерухомості (стаття 9 Закону України «Про архітектурну діяльність).
Згідно із частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Наведеним нормам Цивільного кодексу України кореспондує стаття 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідно до якої у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Системний аналіз викладених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що для знесення самочинного будівництва повинна мати місце сукупність визначених законом підстав, а не виключно факт існування такого будівництва, реконструкції (без оформлення документів). При цьому такими підставами є, зокрема: істотне відхилення від проекту, що суперечить інтересам або порушує права інших осіб, істотне порушення норм і правил, та неможливість проведення відповідної перебудови, або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від проведення перебудови. В інших випадках, повинно ставитися питання про зобов'язання забудовника здійснити відповідну перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об'єкту нерухомості, який збудовано або будується з істотним відхиленням від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.
Так, визначення істотного порушення будівельних норм і правил викладено у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2013 року «Про практику застосування судами ст.376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва). Зокрема, відповідно до названої Постанови, під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти: недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність (ч.3 пункту 22).
Водночас у адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Така презумпція покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, у цій справі, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на виконання свого обов'язку по доказуванню та на підтвердження законності оскаржуваного припису, зобов'язаний був надати суду докази істотного порушення норм і правил при здійсненні позивачем реконструкції прибудови (ванної кімнати), рівно як і довести те, що з існування відповідної прибудови порушуються законні права та інтереси інших осіб.
Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Втім, відповідач не надав і матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження зазначених обставин.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 02.10.2015 № 77 про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області 487 грн. 20 коп. судових витрат на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1)
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя І.І. Соломко