Справа № 2-4613/10
01 грудня 2010 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бошкова М.І.
при секретарі Іваненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
визнання права власності на нерухоме майно ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання, в якому вказав, що 25.09.2010 року між ним та відповідачем була укладений договір купівлі-продажу квартири № 2 житлового будинку, що розташований в м. Кілія Одеської області по вул. Суворова, 100. Сторони уклали договір в письмовій формі, але укладений правочин нотаріальному посвідченню не піддягався. Як наслідок фактичного укладення договору позивач просить визнати укладений правочин дійсним та визнати за ним право власності на 15/100 частини житлового будинку в АДРЕСА_1.
Позивач у судовому засіданні підтвердив пред'явлені позовні вимоги.
Представник відповідача вказав, що з позовом згоден, підтримує позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти визнання за позивачем права власності на придбане нерухоме майно.
Судом були встановлені наступні юридичні факти з певними їм правовідносинами:
Як вказано в розписці, що була складена сторонами по справі 25.09.2010 р. ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 квартиру № 2 в житловому будинку по вул. Суворова, 100 в м. Кілія Одеської області. Договір укладався в письмовій формі без нотаріального посвідчення.
В технічному паспорті, складеному КП «Кілійське РБТІ та РОН» 23.09.2010 року вказано, що 15/100 в житловому будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який знаходиться в м. Кілія Одеської області по вул. Суворова, 100, складається з житлового будинку під літ. А, приміщень позначених в поверховому плані під № 2-1 кухня, № 2-2 житлова кімната, № 2-3 житлова кімната, № 2-І коридор частина, № 2-ІП коридор частина, загальною площею 59,0 кв.м та 1/7 частини сараю - літ. Б, вбиральні літ. Д та надвірних споруд № 1.
ОСОБА_2 належала вказана квартира в житловому будинку на підставі рішення Кілійського райсуду від 20.08.2010 року по цивільній справі № 2-3945/2010 р., що набрало законної сили 31.08.2010 р. та є підставою для реєстрації прав на нерухоме майно. Реєстрація прав на нерухоме майно була проведена належним чином, про що свідчить відповідний витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 27432549 від 24.09.2010 року.
Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Як передбачає ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтями 656 та 657 ЦК України передбачається, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права; до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту та характеру цих прав; договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Укладений сторонами договір нотаріальному посвідченню не підлягався, але, як вбачається ст. 657 ЦК нотаріальна форма дослідженого договору є підставою для породження валідних правових
наслідків двостороннім правочином. Такий правочин є недійсним, виходячи з положень діючого зобов'язального законодавства, але згідно з ч. 2 ст. 220 чинного ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, але одна з сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Як було встановлено у судовому засіданні, сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору - а саме щодо предмету, ціни, часу та моменту здійснення сторонами взаємних обов'язків, що характерно для такого типу договорів та підтверджуються дослідженими доказами по справі, беручи до уваги регламентацію ст. 64 ЦПК України. Відбулося повне виконання договору з обох сторін, але відповідач, ухилився від його нотаріального посвідчення, що дає підстави суду застосувати норму ч.2 ст. 220 ЦК України та, відповідно, визнати такий договір дійсним.
У судовому засіданні було встановлено, що відповідач, на підставі рішення Кілійського районного суду від 20.08.2010 року, є власником вказаної квартири в житлового будинку, котрий є предметом укладеного договору купівлі-продажу та набув, правовим чином, право власності на нерухоме майно, а внаслідок укладеного двостороннього правочину та правонаступництва право власності на житловий будинок перейшло до позивача, відповідач оформив належним чином всі правовстановлюючі документи, що зі свого боку, є наступною підставою для задоволення позовних вимог.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Дослідивши надані письмові докази по справі, заслухавши пояснення сторін по справі, суд дійшов висновку, що позивач правомірно набув право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна - квартиру в житловому будинку, невизнане право підлягає захисту відповідно до положень ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, що у комплексному дослідженні підстав виникнення, правонаступництва та захисту речового права позивача, дає всі підстави суду задовольнити пред'явлений позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 209 - 210, 212-215 ЦПК, ст.ст. 15,16, 328, 386, 392, 655 - 697 ЦК України суд
Позов задовольнити.
Визнати укладений договір купівлі-продажу квартири № 2 в житловому будинку № 100 в м. Кілія по вул. Суворова, укладений 25.09.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 15/100 частин в житловому будинку, що розтащований в АДРЕСА_2, яка складається з житлового будинку під літ. А, приміщень позначених в поверховому плані під № 2-1 кухня, № 2-2 житлова кімната, № 2-3 житлова кімната, № 2-І коридор частина, № 2-Ш коридор частина, загальною площею 59,0 кв.м та 1/7 частини сараю - літ. Б, вбиральні літ. Д та надвірних споруд № 1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський
проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3