Ленінський районний суд м. Запоріжжя
м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 1/2, 69006, (061) 283-08-13
Справа №2а-123
2010р.
30 квітня 2010р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя, у складі головуючого
судді Мусієнко Н.М.
при секретарі Ковальові Є.Ф. ,
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, про визнання рішення незаконним та спонукання до призначення пенсії, суд, -
Позивачка звернулась до суду з позовом до управління пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя, про визнання рішення незаконним та спонукання до призначення пенсії, вказавши в позовній заяві, що вона має сина ОСОБА_3, 24.12.1985р.н., який з 1989р. є хворим на лівосторонню хронічну пневмонію, торактомія нижньої долі легені. За висновком Дитячої поліклініки №6 №124 від 15.06.2009р. йому встановлено статус інваліда з дитинства віком до 18 років, дитині призначена соціальна пенсія.
Оскільки дитина потребує постійного стороннього нагляду, а позивачка має повних 50років, та 15років трудового стажу, то 26.08.2009р. звернулася до УПФ з заявою про призначення пенсії як матері інваліда з дитинства на підставі ст.17 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Проте комісія з призначення пенсії УПФ в Ленінському районі рішенням №66 від 15.09.2009р. відмовила їй в призначенні пенсії з посиланням на відсутність висновку ЛКК щодо настання інвалідності до шестирічного віку. Вважаючи відмову в призначенні пенсії незаконною, просить задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Відповідач позов не визнав надав письмові заперечення, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В своїх запереченнях та в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позивачка звернулася до УПФ 26.08.2009р. з заявою про призначення дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, на підставі п.3 ХУ розділу ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.17 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Після звернення до УПФ рішенням комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій УПФ Ленінського району №66 від 15.09.2009р. позивачці було відмовлено.
Цей висновок був зроблений на підставі п. 3 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро, або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні її вимог відповідач виходив з того, що позивачка не набула право на призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, оскільки на підставі ст.3 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» через те, що дитина позивачки визнана інвалідом дитинства після 6 років.
Такий висновок є неправильним, оскільки відповідач неправильно витлумачив норму закону, у зв'язку з чим зробив неправильний висновок, який не відповідає дійсному змісту цієї норми.
Згідно зі ст.17 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», жінки які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Відповідно до розділу ХУ ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро aбо більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, за наявності не менше 15 років, страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.04.2004р. №183 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2004р. за №516/9115, передбачає, що залежно від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюють 1,П,Ш групу інвалідності: загальне захворювання, інвалідність з дитинства, трудове каліцтво, професійне захворювання, поранення, контузія, травма, каліцтво і таке інше.
При цьому зазначений нормативно-правовий акт не встановлює зв'язок причин інвалідності з терміном, коли такі причини були встановлені відповідним закладом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка досягла віку та має стаж відповідно до вищезгаданих умов, має сина ОСОБА_3, 24.12.1985р.н., який є інвалідом дитинства з 09.12.1992р. і має діагноз лівостороння хронічна пневмонія, торактомія нижньої долі легені. Вказана хвороба відноситься до розділу 7 підрозділу 3,4 згідно переліку медичних показань МЗ України №454/471/516 від 08.11.2001р.
Таким чином суд вважає, що відповідач порушив право позивачки на призначення пенсії за ст. 17 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та виніс незаконне рішення №66 від 15.09.2009р. про відмову в призначенні пенсії, яке не відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати незаконним відмову в призначенні ОСОБА_4 рішенням комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії УПФ у Ленінському районі м. Запоріжжя №66 від 15.098.2009р.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя призначити ОСОБА_4 пенсію за ст.17 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 26.08.2009р.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції - Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня складання Постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя: