Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
17 грудня 2015 року справа №805/4363/15-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,
при секретареві Томах О.О.,
за участю представника відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року у справі №805/4363/15-а за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
Позивач - ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області (далі - УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області), в якому просила:
стягнути з в УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області компенсацію за несвоєчасно виплачену середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 8 травня 2013р. по 21 серпня 2013р. в сумі 5536, 56 грн.;
стягнути з УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями керівництва, суму в розмірі 13000,00 грн. (а. с. 3-7).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року позов ОСОБА_5 до УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволено частково, а саме: стягнуто з УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 85380, Донецька область, Красноармійський район, с.Михайлівка, вул. Центральна, 23) компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 5536,56 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено ( а. с. 91 - 93).
Відповідач не погодився з постановою суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи, що при вирішенні справи суд порушив норми матеріального та процесуального права, просив частково скасувати постанову і закрити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що спірні відносини підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги стосуються відшкодування шкоди. А також вказано, що тривале невиконання пенсійним органом рішення суду про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є наслідком несвоєчасного подання позивачем до відповідного органу примусового виконання рішень відповідного виконавчого листа (а. с. 96-98).
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Позивач в судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та письмові заперечення на доводи апеляційної скарги, в яких просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та заперечення на неї і дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб від 16.11.2013р. серія І-НО №338693 ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_4 (а. с. 30).
Наказом відповідача №32-ос 07.05.2013р. ОСОБА_6 звільнено з посади начальника відділу обліку надходження платежів УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді та виконуваній роботі, внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи, згідно п.2 ст.40 КЗпП України (а.с.22).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013р. у справі №235/3287/13-а скасовано постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2013 року; прийнято нову постанову; позовні вимоги ОСОБА_6 до УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, задоволено, а саме:
скасовано наказ УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області № 32-ОК від 7 травня 2013 року про звільнення ОСОБА_6 за пунктом другим статті 40 КЗпП України з посади начальника відділу обліку надходжень платежів із збереженням 11 рану державного службовця в межах п'ятої категорії;
поновлено ОСОБА_6 на роботі на посаді начальника відділу обліку надходжень платежів із збереженням 11 рангу державного службовця в межах п'ятої категорії УФПУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області з 8 травня 2013 року;
стягнуто з УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 8 травня 2013 року по 21 серпня 2013 року 9308 грн. 25 коп. (а. с. 13-16).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013р. у справі №235/3287/13-а встановлено, що наказом керівника управління № 32-ОК від 7 травня 2013 року на підставі довідки МСЕК від 20 березня 2013 року позивач звільнена з роботи на підставі пункту другого статті 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді та виконуваній роботі, внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи (а. с. 14).
На виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013р. у справі №235/3287/13-а пенсійним органом прийнято наказ від 13.09.2013р. №83-ос «Про поновлення на посаді ОСОБА_6А.», яким скасовано наказ управління від 07.05.2013р. № 32-ос «Про звільнення ОСОБА_6А.»; ОСОБА_6 поновлено на посаді начальника відділу обліку надходження платежів з 08.05.2013р. Пунктом 2 цього наказу зобов'язано здійснити виплату ОСОБА_6 середнього заробітку за час затримки за період з 22.08.2013р. до 12.09.2013р (а. с. 8).
Відповідно до запису № 13 в копії трудової книжки 13.09.2013р. позивача на підставі наказу №83-0с від 13.09.2013р. поновлено на попередній роботі та цього ж дня відповідно до запису №14 на підставі наказу 84-ос від 13.09.2013р. звільнено за власним бажанням згідно ст..38 КЗпП України (а. с. 22).
Постановами відділу державної виконавчої служби ОСОБА_3 міськрайонного управління юстиції від 02.09.2013р. ВП №39534595 та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 13.09.2013р. ВП №39837858 позивачеві відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України (а. с. 45,47).
ОСОБА_3 міжрайонної прокуратури від 19.09.2013 року № 65-16613 за наслідком проведеної перевірки за заявами позивача від 12.09.2013р. та 13.09.2013р. щодо невиконання пенсійним органом рішення суду від 21.08.2013р. в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повідомлено, що оскільки пенсійним органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 235/3287/13-а, питання щодо компенсації середнього заробітку за вимушений прогул буде вирішено після розгляду касаційної скарги (а. с. 67-68).
02.10.2013р. позивач звернулась до Управління державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області з заявою про виконання рішення суду (а. с. 42-43).
Управління державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області листом від 18.10.2013р. №3-15/1243 повідомило позивача, що органи Пенсійного фонду України не обслуговується органами казначейства та повернуло заяву позивачу (а. с. 40-41).
11.11.2013р. ОСОБА_6 до прокуратури Донецької області подано звернення про притягнення посадових осіб УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення за ст.382 Кримінального кодексу України (а. с. 84-86).
Зазначене звернення ОСОБА_6 відповідно до територіальної юрисдикції направлено прокуратурою Донецької області до ОСОБА_3 міжрайонної прокуратури для розгляду по суті (а.с.83).
ОСОБА_3 міжрайонної прокуратури від 12.12.2013р. №65-166-13 позивача повідомлено, що проведеною перевіркою порушень з боку відділу державної виконавчої служби ОСОБА_3 міськрайонного управління юстиції не встановлено. Для примусового виконання рішення необхідно звернутися до відділу примусового виконання рішень управління державного Головного управління юстиції у Донецькій області (а. с. 81-82).
27.12.2013р. позивачем подано скаргу на рішення ОСОБА_3 міжрайонної прокуратури від 12.12.2013р. №65-166-13 до прокуратури Донецької області (а.с. 79-80).
Листом прокуратури Донецької області від 15.01.2014р. № 19р заяву ОСОБА_6 направлено за належністю до Красноармійського МВ Головного управління МВС України в Донецькій області (а.с.78).
Листом Красноармійського МВ Головного управління МВС України в Донецькій області від 24.01.2014р. №1827 позивача повідомлено про відсутність порушень чинного законодавства (а. с. 76-77).
27.02.2014 р. ОСОБА_4 звернулась до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області з заявою про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Донецьким апеляційним адміністративним судом від 22.08.2013р. у справі №235/3287/13-а (а. с. 38-39).
Листом від 11.03.2014р. №223/03.3-23 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області повернуто позивачу виконавчий документ з посиланням на вимоги Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та запропоновано подати виконавчий документ до управління Державної казначейства у м.Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області (а. с. 37).
Листом Державної виконавчої служби України від 16.10.2014р. №Т-14380/3.2 позивача з приводу виконання рішення суду повідомлено про неможливість перевірки викладених у зверненні фактів щодо порушень з боку посадових осіб органів державної виконавчої служби, у зв'язку з проведенням АТО у Донецькій області. Крім того зазначено, що відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (а. с. 73-74).
29.04.2015 р. позивачем до голови правління ПФУ подано скаргу на дії начальника УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області ОСОБА_7 щодо невиконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а. с. 70-72).
Листом ПФУ від 05.06.2015р. №5318-Т-11 заявнику повідомлено, що питання виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу буде вирішуватись після надходження до УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області постанови про відкриття виконавчого провадження у справі №235/3287/13-а в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а. с. 69).
Відповідно до зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки від 04.06.2015р., платіжних доручень №№218-223 від 04.06.2015р., банківського витягу від 02.10.2015р., розрахункового листа за червень 2015р. таб. №1461, позивачу 04.06.2015р. було виплачено 7196,68 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 8 травня 2013 року по 21 серпня 2013 року за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів (а. с. 57-62).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Спірним питанням у справі є наявність підстав для стягнення з відповідача - УПФУ в м.Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 5536,56 грн.
Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
За приписами ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-ІІІ), компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до п.1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001р., встановлено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За наявності зазначених умов, у тому самому порядку, компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення.
Відповідний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду України №6-43цс14 від 21.05.2014р.
Частинами 2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів зазначає, що УПФУ в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі повинно було самостійно виконати рішення суду та виплатити стягнуті на користь позивача кошти, відсутність примусового виконання судового рішення не звільняє відповідача від обов'язку самостійно виконати судове рішення.
Колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду України, які наведені у постановах №21-63а15 від 23.06.2015р., та №21-1765а15 від 15.09 2015 року і відповідно до яких добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.
Згідно норм статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у
тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 Закону №2050-ІІІ).
Пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001р., встановлено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Індекс споживчих цін (до попереднього місяця) за даними Державної служби статистики України становив: вересень 2013р. 100,0, жовтень 2013р. 100,4, листопад 2013р. 100,2, грудень 2013р. 100,5, січень 2014р. 100,2, лютий 2014р. 100,6, березень 2014р. 102,2, квітень 2014р. 103,3, травень 2014р. 103,8, червень 2014р. 101,0, липень 2014р. 100,4, серпень 2014р. 100,8, вересень 2014р. 102,9, жовтень 2014р. 102,4, листопад 2014р. 101,9, грудень 2014р. 103,0, січень 2015р. 103,1, лютий 2015р. 105,3, березень 2015р. 110,8, квітень 2015р. 114,0, травень 2015р. 102,2.
Колегія суддів зазначає, що наданий позивачем розрахунок компенсації за несвоєчасно виплачену середню заробітну плату на суму 5536,56 грн. відповідає розрахованій згідно вказаних законодавчих приписів сумі компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 5536,56 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про те, що цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні відносини виникли внаслідок несвоєчасного виконання рішення адміністративного суду, постановленого у справі щодо перебування позивача на публічній службі.
Відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, судом апеляційної інстанції переглянуто судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, в частині незадоволених позовних вимог постанова суду першої інстанції не оскаржена.
На підставі встановлених обставин справи, норм матеріального закону, якими регулюються спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що спір за суттю вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Ухвала в повному обсязі складена 18 грудня 2015 року.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст.196, ст. 198 ч.1 п.1, ст.200 ч.1, ст.205 ч.1, ст.206, ст.212, 244-2, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року у справі №805/4363/15-а за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та ОСОБА_3 районі Донецької області про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді А.В. Гайдар
ОСОБА_8