03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №755/10135/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/11745/2015 /2014
Головуючий у суді першої інстанції: Марфіна Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
25 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А. при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів,-
ОСОБА_3звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив:
- встановити, що списані з рахунку позивача суми під час дії реструктуризації за квітень 2014, травень 2014, червень 2014, липень 2014, серпень 2014, вересень 2014, жовтень 2014, листопад 2014, грудень 2014, січень 2015, лютий 2015, березень 2015 перевищували 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї ОСОБА_3;
- визнати, що умови кредитного договору ML-022/017/2008 від 18.03.2008 р в частині графіку платежів за додатковим договором від 18.04.14 №1 та додатковим договором від18.11.2014р. №2 про проведення реструктуризації кредиту такими, що складені з порушенням п/п. 3) п. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»;
- встановити, що списана з рахунку позивача сума під час дії реструктуризації за квітень 2015 року у розмірі 30,00 доларів СІЛА, є належним виконанням зобов'язання позивача перед відповідачем, оскільки відповідає п/п. 3) п. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»;
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» надмірно сплачені суми позивачем за місяці дії реструктуризації квітень 2014 p., травень 2014 p., червень 2014 p., липень 2014 p., серпень 2014 p., вересень 2014 p., листопад 2014 p., грудень 2014 p., січень 2015 p., лютий 2015 p., березень 2015 р. у розмірі 2634,03 доларів США, 480,00 грн. на рахунок ОСОБА_3
Посилався на те, що 18.03.2008 оку між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк» укладено фінансовий споживчий кредит на придбання житла в іноземній валюті ML-022/017/2008. До позивача листом від 21.04.15 №22-2/872132 звернулося AT «ОТП Банк», яким повідомило, що позивач має прострочений борг по кредитному договору ML- 022/017/2008 від 18.03.2008 р. у розмірі 531,88 доларів СШАі вказаний борг разом з нарахованими штрафними санкціями слід оплатити протягом трьох днів з моменту отримання цього листа. Позивач зазначає, що не визнав спірну суму боргу і заявою від 22.04.15, вхідний AT «ОТГІ Банк» №001-25-4С1189-с від 22.04.15, повідомив відповідачу, що в розпорядженні банку є довідки про доходи його сім'ї; що подавалися позивачем на виконання вимог договору. Порівнюючи довідки про доходи сім'ї (зокрема в 2014 році двічі подавалися довідки про доходи сім'ї позивача при проведенні реструктуризації кредиту) зі щомісячними платежами за кредитом, вбачається, що щомісячні платежі перевищували 35 відсотків сукупного місячногодоходусім'ї. Тому, позивач просиванулювати спірну заборгованість, що утворилася внаслідок зниження доходу сім'ї; збільшення курсу долара, бажання банку отримувати високі щомісячні платежі за кредитом тощо та провести реструктуризацію кредиту шляхом зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредиту не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї. Позивач вказує, що споживчий кредит №ML-022/0 17/2008 від 18 березня 2008 року було укладено, оскільки наявних у ОСОБА_3 грошових коштів не вистачало на придбання квартири і позивач звернувся до ПАТ «ОТБ Банк» із запитом про можливість надання споживчого кредиту для придбання квартири. При цьому ОСОБА_3 звернув увагу працівників ПАТ «ОТП Банк» на те, що оскільки він має доходи у гривнях, то обслуговування такого кредиту повинне бути у гривнях. Працівники ПАТ «ОТП Банк» запропонували позивачу оформити та отримати кредит у доларах США, оскільки за їх словами кредит у валюті (порівняно із гривнею) є найдешевшим для обслуговування. Працівники пояснювали це тим, що відсоткова ставка за кредитом у доларах США набагато нижча, ніж відсоткова ставка за кредитом в гривнях. Працівники ПАТ «ОТП Банк» повідомили ОСОБА_3 про те, що ПАТ «ОТП Банк» постійно здійснює дослідження з питань зміни курсів іноземної валюти і згідно з такими дослідженнями ПАТ «ОТП Банк» протягом всього строку, на який позивач хотів отримати кредитні кошти (30 років), встановлений НБУ офіційний курс гривні до долара США у жодному разі не буде становити більш ніж 5,05 грн. за 1,00 долар США. Повіривши вказаному, ОСОБА_3 погодився оформлювати та отримувати у ПАТ «ОТП Банк» кредит у доларах США, а не в гривнях. Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з проханням полегшити тягар валютної кабали, на що до 2014 року отримував відмови. І лише у 2014 році відповідач погодився провести реструктуризацію споживчого кредиту. Позивач вказує, що при укладенні договору не був попереджений про валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором. Надання кредиту у доларах США призвело також до того, що позивач перебуває у відверто дискримінаційному становищі відносно відповідача. Так, для прикладу, на день укладання кредитного договору курс валюти становив 1 долар США = 5,05 грн., та на сьогоднішній день становить більше ніж 21.00 грн. за 1 долар США, а АТ «ОТП Банк» при оплаті позивачем гривнею перераховує по курсу 23.0000. Отже, на думку позивача, існує істотна зміна становища щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним Договором. З підвищенням курсу долара США, сума боргу, яку позичальнику необхідно сплачувати значно зросла, в зв'язку із чим значно погіршився фінансовий стан позивача. Подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст.3 ЦК України - принципу справедливості. Такі умови, на думку позивача, є несправедливими. Кредитний договір немає відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту. За твердженням позивача, ні перед укладенням договору №ML-022/017/2008 від 18 березня 2008 року про надання споживчого кредиту, ні перед проведенням реструктуризації кредиту згідно додаткового договору від 18.04.14 №1 до кредитного договору №ML-022/017/2008 від 18 березня 2008 року та додаткового договору від18.11.2014р. №2 до кредитного договору №ML-0221017/2008 від 18 березня 2008 року, кредитодавець не повідомив споживача ОСОБА_3 у письмовій формі про кредитні умови та умови реструктуризації кредиту. Позивач зазначає, що згідно п/п 3 п. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї. Позивач стверджує, що проведення реструктуризації при укладенні додаткового договору від 18.04.14 №1 до кредитного договору №ML-022/0117/2008 від 18 березня 2008 року та додаткового договору від 18.11.14 №2 до кредитного договору №ML-022/017/2008 від 18 березня 2008 року про проведення реструктуризації кредиту відповідач здійснював на підставі п.п. 3) п. 1 ч. 12 «Про захист прав споживачів» шляхом зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї, проте частина щомісячних платежів з обслуговування кредиту фактично за період реструктуризації з квітня 2014 по квітень 2015 перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї. Представники відповідача вже шість разів телефонували позивачу та називали позивачу різні суми які необхідно оплатити позивачу, разом з тим відповіді на заяву позивача від 22.04.15 не надали. Позивач зазначає, що таким чином вбачається, що між сторонами з березня 2015 року виник спір який випливає з кредитних правовідносин, виконання умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, та їх зміни, що підтверджується зокрема листом відповідача від 21.04.15 та заявою позивача від 22.04.15. На даний час між сторонами і досі існує спір про неналежне застосування відповідачем п.п. 3) п. 1 ч. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» при складенні графіку платежів до додаткового договору від 18.04.14 №1 до кредитного договору №ML-022/017/2008 від 18 березня 2008 року та додаткового договору від 18.11.14 №2 до кредитного договору №ML- 022/017/2008 від 18 березня 2008 року про проведення реструктуризації кредиту та відсутність боргу чи у випадку його наявності у якому розмірі. Сукупний дохід сім'ї за період реструктуризації з квітня 2014 року по лютий 2015 року склав 30281,45 грн. Враховуючи, що проведення реструктуризації при укладанні додаткового договору від 18.04.14 №1 до кредитного договору №ML-022/017/2008 від 18 березня 2008 року та додаткового договору від18.11.2014р. №2 до кредитного договору №ML-022/017/2008 від 18 березня 2008 року про проведення реструктуризації кредиту відповідач здійснював на підставі п.п. 3) п. 1 ч, 12 Закону України «Про захист прав споживачів» шляхом зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї, на обслуговування кредиту за період реструктуризації з квітня 2014 року по лютий 2015 року мало бути направлено не більше 10598,51 грн. Таким чином, на думку позивача, сума переплати позивача за період реструктуризації з квітня 2014 року по лютий 2015 року згідно наданих документів складає 45466,29 грн.. Сукупний дохід сім'ї за період реструктуризації з березня 2015 року по квітень 2015 року склав 5978,41 грн.. Тобто списані з рахунку позивача суми за березень 2015 року у розмірі 30,00 доларів США та квітень 2015 у розмірі 30,00 року доларів США є, на думку позивача, належним виконанням зобов'язання позивача, оскільки не перевищують 35 відсотків та відповідають п.п. 3) п. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач вказує, що переплата за березень 2015 року становить 0,60 доларів США. Списані з рахунку позивача суми під час дії реструктуризації за квітень 2014 p., травень 2014 p., червень 2014 p., липень 2014 p., серпень 2014 p., вересень 2014 p., листопад 2014 p., грудень 2014 p., січень 2015 p., лютий 2015 p., березень 2015 року перевищували 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї ОСОБА_3 Сума переплати складає 2634,33 доларів США, що станом на 15.06.15 при курсі НБУ 2105,8829 за 100 доларів США еквівалентно 55475,90 грн. та 480,00 грн. За період реструктуризації у квітні 2015 року списано відповідачем 30,00 доларів США (еквівалент 703,43 грн.) при отриманому доході сім'ї на руки за квітень 2015 року 3741,48 грн.. 35% від 3741,48 грн. складає 1309,52 грн., тобто платіж мав не перевищувати 55,85 доларів США. На думку позивача, списана з його рахунку сума за квітень 2015 у розмірі 30,00 року доларів США, є належним виконанням зобов'язання позивача, оскільки не перевищує 35 відсотків та відповідає п.п. 3) п. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзіОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та представника ПАТ «ОТП Банк» - Чорного А.М., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2008 року між ОСОБА_3 як позичальником, та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» , як кредитодавцем, був укладений кредитний договір №МL-022/017/2008 на суму 72106,86 доларів США, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 18.03.2038 року зі сплатою 4,49% річних + FIDR (Процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщенні в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку, передбаченому цим договором. Інформація щодо розміру ставки FIDRрозміщується на сайті банку, а також в приміщенні банку (як в головному офісі так і в інших установах банку) на інформаційних стендах) (а.с.8-12). Згідно п. 7.4. укладеного між сторонами договору, детальний розпис сукупної вартості кредиту визначається банком в додатках до цього договору.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
ОСОБА_3 посилається на те, що Банк під час укладення кредитного договору не надав йому як споживачу усю необхідну та достатню інформацію щодо умов кредитування.
Проте, за містом анкети-заявки №8 фізичної особи на отримання іпотечного кредиту від 26.02.2008 року, зокрема її додатку №1 (анкета-заявка на отримання кредиту без застави для оплати витрат по іпотечному кредиту), позивач підписанням цієї анкети-заявки підтвердив, що банк надав йому у письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 01.12.2005 року. Згідно додатку №2 анкети-заяви фізичної особи СПД на отримання кредиту, підписанням цієї анкети-заяви позивач підтвердив, що банк надав йому у письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 01.12.2005 року.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом: 1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не більше трьох років; 2) продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника; 3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї; 4) поділу існуючого кредитного зобов'язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на: зобов'язання, забезпечене іпотекою, у розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту; зобов'язання, не забезпечене іпотекою, у розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.
У зв'язку зі скрутним становищем ОСОБА_3 звернувся до Банку із заявами від 17.03.2014р. та від 22.10.2014р. про проведення реструктуризації за основним зобов'язанням (а.с.115-117, 121-123).
18.04.2014 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №МL-022/017/2008 від 18 березня 2008 року (а.с.142-152).
Відповідно до п.п. 1.5, 2.1.1., 2.1.2, 2.1.3. укладеного між сторонами додаткового договору №1, пільговий період - термін протягом якого банк надає позичальнику пільги щодо погашення боргових зобов'язань (зменшення розміру платежу, відстрочка сплати боргових зобов'язань, зменшення розміру процентів тощо). Термін дії пільгового періоду визначається Графіком платежів. Сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору наступного змісту: на період з 18.04.2014 року до 17.09.2014 року (включно) для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 7,5% річних; на період з 18.09.2014 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в розмірі 4,49% річних + FIDR.
Згідно п. 3.5. додаткового договору №1, підписанням цього додаткового договору позичальник підтверджує, що в результаті зміни розміру та механізму нарахування процентів, визначених умовами цього Додаткового договору та Кредитного договору, частина щомісячних платежів, що направляє позичальник з метою погашення кредиту, не перевищує 35% сукупного місячного доходу сім'ї. Позичальник приймає на себе ризик виконання умов цього Додаткового договору та Кредитного договору при істотній зміні обставин, якими керувались Сторони при укладенні цього Додаткового договору та/чи Кредитного договору.
Крім цього, зі змісту Додатку №1 до Додаткового договору №1 від 18.04.2014 року до кредитного договору №МL -022/017/2008 від 18.04.2014 року, строк дії пільгового періоду: з дати підписання додаткового договору по 18.09.2014 року. В період з 18.04.2014 року по 18.03.2015 року погашення основної суми кредиту не відбувається.
18.11.2014 року сторони підписали додатковий договір № 2 до кредитного договору №МL-022/017/2008 від 18.03.2008 року (а.с.153-164).
Відповідно до п.п. 1.5, 2.1.1., 2.1.2, 2.1.3. укладеного між сторонами додаткового договору №2, пільговий період - термін протягом якого банк надає позичальнику пільги щодо погашення боргових зобов'язань (зменшення розміру платежу, відстрочка сплати боргових зобов'язань, зменшення розміру процентів тощо). Термін дії пільгового періоду визначається Графіком платежів. Сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору наступного змісту: на період з 18.11.2014 року до 17.04.2015 року (включно) для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 6% річних; на період з 18.04.2015 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в розмірі 4,49% річних + FIDR.
Згідно п. 3.5. додаткового договору №2, підписанням цього додаткового договору позичальник підтверджує, що в результаті зміни розміру та механізму нарахування процентів, визначених умовами цього Додаткового договору та Кредитного договору, частина щомісячних платежів, що направляє позичальник з метою погашення кредиту, не перевищує 35% сукупного місячного доходу сім'ї. Позичальник приймає на себе ризик виконання умов цього Додаткового договору та Кредитного договору при істотній зміні обставин, якими керувались Сторони при укладенні цього Додаткового договору та/чи Кредитного договору.
При цьому, як вбачається зі змісту Додатку №1 до Додаткового договору №2 від
18.11.2014 року до кредитного договору № МL-022/017/2008 від 18.03.2008 року, строк дії пільгового періоду: з дати підписання додаткового договору по 18.04.2015 року. В період з 18.11.2014 року по 18.06.2016 року погашення основної суми кредиту не відбувається.
На підставі вищевказаних угод було сформовано графіки в новій редакції, з яких вбачається погашення виключно процентів за користування кредитом, без погашення основної суми зобов'язання, тим самим підтверджується надання позичальнику відстрочки сплати суми основного боргу за договором про надання споживчого кредиту у відповідності до вимог пп.1 п.1 ч.12 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та відповідно реструктуризація кредитної заборгованості була проведена відповідно до пп.3 п.1 ч.12 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Таким чином, уклавши додаткові договори до договору кредиту щодо реструктуризації заборгованості, сторони змінили розмір процентів, які нараховуються за користування кредитними коштами і встановили відстрочку виконання основного зобов'язання.
Крім того, ОСОБА_3 підтвердив, що в результаті зміни розміру та механізму нарахування процентів, визначених умовами Додаткових договорів та Кредитного договору, частина щомісячних платежів, що він направляє з метою погашення кредиту, не перевищує 35% сукупного місячного доходу сім'ї.
Таким чином, ОСОБА_3 прийняв на себе ризик виконання умов Додаткових договорів та Кредитного договору при істотній зміні обставин, якими керувались Сторони при укладенні Додаткових договорів та/чи Кредитного договору, а тому колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність задоволення вимоги про перерахування Банком йому суми платежу за місяці дії реструктуризації.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до вірного висновку про безпідставність задоволення позову.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-