03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №755/11008/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/11890/2015 /2014
Головуючий у суді першої інстанції: Виниченко Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
20 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А. при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_6, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків від 06 лютого 2015 року,-
ОСОБА_6, ОСОБА_3 звернулися із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 06 лютого 2015 року у справі № 1888/14, ухваленого за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3., ОСОБА_6 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 7 522 416,50 грн. та третейського збору в сумі 25 500 грн.. Посилаються на те, що спори у кредитних правовідносинах не підвідомчі третейському суду відповідно до п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди» та ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначають, що про існування вказаного рішення третейського суду ОСОБА_6 дізналася від представника банку 21.05.2015 року в Голосіївському районному суді м. Києва під час розгляду справи про припинення поруки.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2015 року в задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзіпредставник ОСОБА_3., ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати та постановити нову про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 06 лютого 2015 року. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні заяви, суд прийшов до помилкового висновку, що справа про стягнення заборгованості за договором кредиту підвідомча третейському суду з огляду на те, що банк не є споживачем і тому Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини про стягнення заборгованості за договором кредиту. Проте, зауважує, що відповідно до Рішення Конституційного суду та Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, Закон України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини з приводу виконання кредитного договору. На думку заявника, стягнення заборгованості підпадає під дію Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки це є виконанням кредитного договору і з огляду на це стягнення заборгованості за договором кредиту непідвідомче третейському суду. Крім того, під час винесення третейським судом рішення, третейський суд не взяв до уваги жодних заперечень заявників щодо припинення договору поруки та закінчення строків позовної давності, а також той факт, що розрахунки банку не підтверджені і перевищують всі розумні розміри.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3., ОСОБА_6 - ОСОБА_8, представника ПАТ «Укрсоцбанк» - Гринчука С.Д., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
За умовами ч.1 ст.389-5 ЦПК України, рішення третейського суду може бути скасоване, зокрема, у разі, якщо справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Згідно ст. 1 Закону України «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України, сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Ці випадки зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди».
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину 1 статті 6 Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Як вбачається з матеріалів справи, 08 жовтня 2007 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 39.29-50/969к, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 245 000 дол. США, зі сплатою 12,25% річних за користування кредитом, строком повернення до 08.10.2029р. (а.с.6-12).
Пункт 6.2. вказаного кредитного договору містить третейське застереження про вирішення спорів Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків.
Крім того, 08 жовтня 2007 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_6, як поручитель зобов'язалася перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за договором кредиту (а.с.28-29).
Третейське застереження щодо вирішення спорів Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків міститься у п. 5.2 договору поруки.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 06 лютого 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 7 522 416,50 грн. та витрати по оплаті третейського збору в розмірі 25 500 грн. (а.с.3-5).
Згідно правової позиції Верховного Суду України по справі №6-831 цс14 від 21 жовтня 2015 року, за змістом статей 1,2,6 Закону України «Про третейські суди» підвідомчість справ, які можуть бути вирішені в рамках третейського судочинства, обмежена сферою приватного права. До сфери компетенції третейських судів входить вирішення спорів, що виникають між приватними особами з питань, які не торкаються публічно значимих відносин. Спір, що має публічно - правове значення, не підлягає вирішенню третейським судом. Наявність в правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно - значимих публічних елементів не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку - третейськими судами.
Оскільки справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону,суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви.
Враховуючи викладене, ухвала суду підлягає скасуванню, а питання - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий-
Судді-