Справа №636/2988/15-ц
2/636/106 /16
12 січня 2016 року
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді - Панаід І.В.,
секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа: ОСОБА_3, про стягнення матеріальних збитків, -
встановив:
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 02.02.2015 р. ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ст.286 ч.1 КК України. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р. ОСОБА_3 було звільнено від призначеного покарання. За вказаним вироком суду з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 було стягнуто матеріальний збиток в сумі 10106,10 грн., моральну шкоду в сумі 2000,00 грн., та судові витрати в сумі 1608, 76 грн. З ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_2 було стягнуто матеріальний збиток в сумі 49900, 00 грн.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 04.06.2015 р. вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 02.02.2015 р. відносно ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову щодо ПрАТ «СК Провідна» скасовано та в цій частині справу направлено на новий судовий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В процесі судового розгляду ОСОБА_2 неодноразово уточнював свої позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з ПрАТ «СК» Провідна» на його користь матеріальний збиток в сумі 34120,00 грн., а також судові витрати в сумі 1300,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що 17.05.2013 року, приблизно о 18:00 год. його син, керуючи автомобілем ВАЗ-21154, державний номерний знак НОМЕР_1, який належав позивачу, рухався автомобільним шляхом Київ-Харків-Довжанський, з боку агрокомбінату «Слобожанський» у напрямку м. Харкова. В той же час, у зустрічному напрямку, рухався автомобіль ВАЗ-2108, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який втратив контроль над керуванням транспортним засобом, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з керованим ОСОБА_4 автомобілем. В результаті даної ДТП син позивача отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а належний позивачу автомобіль технічні ушкодження.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце та час судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв про відкладення судового засідання не подавав. 15.09.2015 р. подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких посилаючись на норми ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відсутність звернення ОСОБА_2 щодо виплати страхового відшкодування, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає, що ПрАТ «СК «Провідна» жодним чином не порушувало прав позивача на отримання відшкодування у встановленому Законом порядку.
Третя особа ОСОБА_3 до зали судових засідань не з'явився, про місце та час судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв про відкладення судового засідання не подавав.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 02.02.2015 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, як порушник вимог п. п. 11.4, 12.4, 14.2 «в» Правил дорожнього руху України. (а.с.17-21).
Згідно полісу № АС/1428022 від 04.05.2013 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на випадок скоєння дорожньої пригоди, за станом на 17.05.2013 р. була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна». Згідно вказаного договору страхування франшиза складає 500,00 грн., а ліміт відповідальності щодо відшкодування збитків від пошкодження транспортного засобу 50000,0 грн.(а.с.87).
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №10555 від 06.12.2013 р. розмір завданого ОСОБА_2 матеріального збитку від пошкодження автомобіля ВАЗ-21154 визначається його ринковою вартістю і складає 59606,10 грн. (а.с.7-10).
Крім цього, позивачем були понесені витрати по сплаті послуг евакуатора по доставці автомобіля ВАЗ-21154 до місця зберігання, вартість яких склала 400,00 грн.(а.с.47).
Згідно договору комісії №882/15/42067 від 07 жовтня 2015 р. залишки автомобіля ВАЗ-21154, отриманого ОСОБА_2 зі штрафмайданчика були відчужені за ціною 15780,00 грн. (а.с.107).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язана в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю немайновим правам фізичної або юридичної особі , а також шкода завдана майну фізичній або юридичний особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з положеннями ч.2 ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у п.22.1 статті 22 встановлено, що в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно пункту 9 постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.
Надаючи оцінку посиланням представника відповідача на той факт, що громадянин ОСОБА_2 не звертався безпосередньо до ПрАТ «СК «Провідна» про виплату страхового відшкодування, а отже в даному випадку з боку ПрАТ «СК «Провідна» відсутнє порушення прав позивача на отримання відшкодування у порядку встановленому Законом, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 3 ЦПК України).
Згідно зі ст. 16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 02.02.2015 р. встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна». Під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за фактом вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди ПрАТ «СК «Провідна» була залучена до участі у справі в якості цивільного відповідача, та саме за апеляційною скаргою страхової компанії вирок суду було скасовано в частині вирішення цивільного позову.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - рішення про здійснення страхового відшкодування приймається зокрема на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку.
Рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування має бути прийняте у встановлені в пункті 36.2. строки, а якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі сили.
Стаття 61 ч. 4 ЦПК України зазначає, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
У відповідності зі статтею 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши за внутрішнім переконанням надані докази в їх сукупності, їх належність, достатність та взаємозв'язок, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_2 вимог.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує в порядку ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 88, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.16, 1187 ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа: ОСОБА_3, про стягнення матеріальних збитків - задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_2 матеріальний збиток в сумі 34120, 00 грн. (тридцять чотири тисячі сто двадцять гривень 00 коп.)
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1300, 00 грн. (одна тисяча триста гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя -