м. Миколаїв
09 грудня 2015 року Справа № 814/3866/15
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, вул. Шевченка, 16, Покровка, Веселинівський район, Миколаївська область, 57045
доГоловне Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області., АДРЕСА_1, Миколаїв, 54034
третя особаПокровська сільська рада Веселинівського району Миколаївської області, вул, Шевченка, 41, Покровка, Веселинівський район, Миколаївська область, 57045
провизнання протиправним та скасування наказу від 21.08.2015р. №35,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі також - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській обл.), в якому просив суд визнати протиправним і скасувати наказ відповідача № 35 від 21.08.2015 (далі також - оскаржуваний наказ) в частині включення до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, земельних ділянок площами 20 га та 38,7 га, що знаходяться в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.
Вимоги позивач мотивував тим, що згідно з ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 124, ч. 2 ст. 134, ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України (далі ЗК України), при наданні (передачі) в оренду громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби права оренди на такі земельні ділянки не підлягають продажу на земельних торгах. Позивач зазначав, що 27.05.2015 він звернувся до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, правонаступником якого є відповідач, з двома письмовими клопотаннями, в яких просив надати дозволи на розроблення проектів землеустрою та технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок площами 38,7 га і 20,0 га для сінокосіння і випасання худоби в оренду із земель державної власності, що знаходяться в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, однак відповідач, майже через три місяці після одержання від позивача зазначених клопотань, порушивши ч. 2 ст. 124, ч. 2 ст. 134, ч. 3 ст. 134 ЗК України, оскаржуваним наказом неправомірно включив вказані земельні ділянки площами 38,7 га та 20 га до Переліку земельних ділянок державної власності, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах, тим самим порушивши право позивача на одержання у користування (оренду) вказаних земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби без участі у земельних торгах.
Відповідач позов не визнав, зазначивши, що оскільки позивач не скористався правом замовити розроблення документації із землеустрою без отримання на те від відповідача відповідного дозволу, то відповідач правомірно оскаржуваним наказом включив земельні ділянки площами 38,7 га та 20 га до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах, і що оскаржуваний наказ не позбавляє позивача права прийняти участь у земельних торгах та набути право оренди на відповідні земельні ділянки.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Зазначені правовідносини врегульовані Земельним кодексом України.
Так, відповідно до ч.1 ст.34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.
Згідно з ч.1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
У відповідності з ч.4 ст.122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч.2 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.134 ЗК України встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
Згідно з ч.3 ст.134 ЗК України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Відповідно до ч.1ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Згідно з ч.2 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.3 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що 27.05.2015 позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області з двома письмовими клопотаннями, в одному з яких просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою та технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 38,7 га для сінокосіння і випасання худоби в оренду із земель державної власності, що знаходяться в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, а в іншому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою та технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 20 га для сінокосіння і випасання худоби в оренду із земель державної власності, що знаходяться в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. До клопотань були додані: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування, розмір відповідних земельних ділянок та їх цільове призначення - « 01.08 Для сінокосіння і випасання худоби»; копії паспорта позивача; копії довідки про присвоєння позивачу ідентифікаційного номера; клопотання Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області; довідки Покровської сільської ради, які містять графічні зображення, на яких зазначено орієнтоване місцезнаходження відповідних земельних ділянок площами 20 га та 38,7 га; обґрунтування до клопотань.
Наведені у запереченні представником відповідача доводи про те, що вказані клопотання надійшли до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області 02.06.2015, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами - копіями відповідних клопотань позивача зі штампами про їх одержання Головним управлінням Держземагентства у Миколаївській області саме 27.05.2015. Оригінали зазначених клопотань позивача були досліджені судом у судовому засіданні.
08.06.2015 проведено державну реєстрацію ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, що згідно з п.5 постанови КМУ №442 від 10.09.2014, постановою КМУ №5 від 14.01.2015, ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України, є правонаступником Головного управління Держземагентства у Миколаївській області. Представник відповідача у судовому засіданні факт правонаступництва ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від Головного управління Держземагентства у Миколаївській області не заперечував.
Таким чином, згідно з ч.4 ст.122, ч.1, 2, 3 ст.123 ЗК України, відповідач був зобов'язаний у строк до 28.06.2015 або розглянути зазначені клопотання позивача і дати дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 38,7 га та 20 га, або надати позивачу мотивовану відмову у наданні таких дозволів.
Як встановлено судом, в тому числі на підставі письмових заперечень відповідача, відповідач у строк до 28.06.2015 не надав позивачу ані дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ані відмови у наданні таких дозволів.
03.09.2015 позивач зателефонував на Урядову гарячу лінію, і поскаржився на бездіяльність відповідача.
У відповідь на скаргу позивача листом №ДС-31-28-0.13-10298/23-15 від 21.09.2015 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила позивачу, що відповідач листами від 27.08.2015 №19-14-7777.21-462/33-15-СГ та №19-14-7777.21-463/33-15-СГ відмовив позивачу у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 38,7 га та 20 га у зв'язку з тим, що відповідач наказом від 21.08.2015 № 35 включив вказані земельні ділянки площею 38,7 га та 20 га до Переліку земельних ділянок державної власності, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах.
Таким чином, відповідач розглянув по суті два клопотання позивача від 27.05.2015 та відмовив позивачу у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 38,7 га та 20 га для сінокосіння і випасання худоби 27.08.2015, тобто вже після прийняття 21.08.2015 оскаржуваного наказу.
Згідно з ч.3 ст.123 ЗК України, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 38,7 га та 20 га для сінокосіння і випасання худоби з підстави, не встановленої законом, тим самим порушивши ч.2 ст.19 Конституції України.
Судом встановлено, що згідно викопіювань з кадастрової карти (плану), з клопотань Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області від 08.05.2015 №316/04-02, від 10.04.2015 №272/04-02, а також з наданих Покровською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області графічних матеріалів, земельні ділянки площами 20,0 га та 38,7 га є землями державної власності з цільовим призначенням 01.08 «Для сінокосіння і випасання худоби». Відповідач не заперечував того факту, що земельні ділянки, включені оскаржуваним наказом до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах, мають цільове призначення 01.08 «Для сінокосіння і випасання худоби» та не надав доказів, якими би спростовувалися дводи позивача щодо виду цільового призначення земельних ділянок площами 20,0 га та 38,7 га.
Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, що затверджено наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306, землі для сінокосіння і випасання худоби - підрозділ 01.08 земель сільськогосподарського призначення.
Згідно з ч.1 ст.34, ч.2 ст.124, ч.2 ст.134, ч.3 ст.134 Земельного кодексу України права оренди на земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби не підлягають продажу на земельних торгах, а тому суд не погоджується за наведеними у запереченні проти позову доводами представника відповідача про те, що оскаржуваним наказом включаючи до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки з цільовим призначенням 01.08 «Для сінокосіння і випасання худоби», відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що оскаржуваний наказ не позбавляє позивача права прийняти участь у земельних торгах, однак оскаржуваний наказ позбавляє відповідача права на одержання у користування (оренду) вказаних земельних ділянок без участі у земельних торгах, чим порушуються відповідні права та інтереси позивача, передбачені ч.1 ст.34, ч.2 ст.124, ч.2 ст.134, ч.3 ст.134 Земельного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Із врахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.08.2015 року № 35 в частині включення до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, земельні ділянки площами 20 га. та 38,7 га., що знаходяться в межах території Покровської сільської ради Весилинівського району Миколаївської області.
Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області суму сплаченого судового збору в розмірі 487 гривень 20 копійок (квитанція від 15.10.2015 року № QS000097458201 ПАТ "Промінвестбанк").
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І.В. Желєзний