ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" грудня 2015 р. Справа № 809/4311/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
за участю секретаря Волочій Л.І.
представника позивача: ОСОБА_1
представника ОСОБА_2 ОДПІ: ОСОБА_3
представника Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_4
до відповідача: ОСОБА_2 об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації,
про визнання незаконними та скасування висновку №525 від 26.10.2015 року та наказу №68-к від 03.11.2015 року,-
13.11.2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування висновку №525 від 26.10.2015 року та наказу №68-к від 03.11.2015 року.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, суду пояснили, що ОСОБА_4 з 17.09.2003 року призначена на посаду спеціаліста І категорії відділу соціальних допомог, адресних виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА Івано-Франківської області. 02.09.2013 року позивач пішла у відпустку по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку. Зазначив, що ОСОБА_2 ОДПІ відповідно до Закону України «Про очищення влади» та інших нормативних актів провела перевірку ОСОБА_4 щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за 2014 рік про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, набутого (набутих) за час перебування на посаді, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади». Так, за результатами такої перевірки, з урахуванням письмових пояснень позивача та підтверджуючих документів, ОСОБА_2 ОДПІ 26.10.2015 року склала висновок №525, яким встановлено, що ОСОБА_4 у декларації за 2014 рік вказала недостовірні відомості, які не відповідають наявній податковій інформації про майно позивача, оскільки вона не відобразила 1/5 частки домоволодіння, яке знаходиться за адресою: вул.Стрільців Січових, 26, с.Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, із яким позивач ознайомилась лише 10.11.2015 року. Вказав, що на підставі даного висновку 03.11.2015 року Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА видало наказ №68-к про звільнення ОСОБА_4 відповідно до п.72 ч.1 ст.36 КЗпП. Пояснив, що позивач, заповнюючи декларацію не знала, що являється співвласником частини нерухомого майна, а дізналася про це тільки при подачі письмових пояснень у ОСОБА_2 ОДПІ. Зазначив, що свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 16.01.2006 року видано Новицькою сільською радою Калуського району незаконно. Пояснив, що позивач жодних заяв чи письмової згоди при оформленні права власності на нурухоме майно - домоволодіння, що за адресою: вул.Стрільців Січових, 26, с.Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, як спільну часткову власність до органів місцевого самоврядування не подавала, а відтак не могла знати, що набула право приватної власності на частину даного майна, яке було передано у власність шляхом оформлення незаконного свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.01.2006 року. На підставі наведеного позов просили задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОДПІ в судовому засіданні проти позову заперечила, суду пояснила, що відповідно до вимог чинного законодавства України ОСОБА_2 ОДПІ провела перевірку відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 закону України «Про очищення влади» щодо позивача. Для проведення такої перевірки ОСОБА_2 ОДПІ направила відповідні запити до Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Калуш, ОСОБА_2, Галицького, Долинського, Рогатинського та Рожнятівського районів та відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції. Вказала, що згідно отриманої відповіді від відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 має у власності 1/5 частки домоволодіння, яке знаходиться за адресою: вул.Стрільців Січових,, 26, с.Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область. Однак, у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» декларації за 2014 рік, ОСОБА_4 не вказала 1/5 частки домоволодіння. Зазначила, що позивача було повідомлено про виявлення перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей та запропоновано надати письмові пояснення та підтвердні документи, щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахуванні при підготовці висновку про перевірку. Так, згідно письмових пояснень позивача 1/5 частки домоволодіння перебуває у власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.01.2006 року, вказане майно зазначено у розділі про майно членів сім'ї. Пояснила, що за результатами проведеної перевірки та з урахуванням письмових пояснень, підтверджуючих документів, наданих ОСОБА_4, встановлено, що остання у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказала недостовірні відомості щодо наявності майна. Таким чином, оскаржуваний висновок є законним, а тому в задоволенні позову просила відмовити.
Представник Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. На адресу суду подали клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. В попередніх судових засіданнях проти позову заперечила, суду пояснила, що за результатами проведеної ОСОБА_2 ОДПІ перевірки відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», щодо ОСОБА_4 винесено висновок №525 від 26.10.2015 року, яким встановлено, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, остання у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» підрозділу А «ОСОБА_5, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати на придбання такого майна або на користування ним» не відобразила 1/5 частки домоволодіння, яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с.Новиця, вул.Стрільців Січових, 26. На підставі даного висновку відповідно до вимог чинного законодавства України управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА видало наказ №68-к від 03.11.2015 року про звільнення із посади позивача відповідно до п.72 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю України.
Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 (в дівоцтві ОСОБА_5) ОСОБА_6 відповідно до наказу управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА №112 від 17.09.2003 року призначена на посаду спеціаліста І категорії відділу соціальних допомог та адресних виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА та 17.09.2003 року прийняла присягу державного службовця, про що свідчить запис у трудовій книжці (а.с. 23, 30, 88).
Наказом відповідача №136-в від 28.08.2013 року ОСОБА_4 з 02.09.2013 року надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.32).
27.08.2015 року ОСОБА_4 написала та подала заступнику начальника Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА заяву про надання згоди на проходження перевірки, оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до Закону України «Про очищення влади». Разом із заявою нею було подано копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік (а.с.82).
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА 27.08.2015 року відповідно до п.п.1 і 2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» для перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч.3 і 4 ст.1 Закону України «Про очищення влади» звернулося до ОСОБА_2 ОДПІ із запитом №2326/08-05 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», щодо ОСОБА_4 про незастосування заборони, визначеної ч.3 або ч.4 ст.1 Закону (а.с. 81).
Під час проведення ОСОБА_2 ОДПІ перевірки відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону України “Про очищення влади”, стосовно позивача було направлено запити до Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Калуш, ОСОБА_2, Галицького, Долинського, Рогатинського та Рожнятівського районів та відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції.
Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції надав відповідь, що гр.ОСОБА_4 має у власності 1/5 частки домоволодіння, яке знаходиться за адресою: вул.Стрільців Січових, 26, с.Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстром прав власності на нерухоме майно (а.с. 75).
Однак, як вбачається із декларації позивача за 2014 рік, вказані відомості не були зазначені нею у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно».
06.10.2015 року ОСОБА_4 надала в.о. начальнику ОСОБА_2 ОДПІ письмові пояснення щодо наявності вказаного майна та зазначила, що 1/5 частки домоволодіння та господарських будівель перебувають у власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.01.2006 року та дане домоволодіння побудоване її батьками - ОСОБА_7 та ОСОБА_5 і вказаний будинок вона відобразила в розділі «ОСОБА_5 членів сім'ї декларанта» (а.с. 76).
За результатами проведеної перевірки позивача ОСОБА_2 ОДПІ 26.10.2015 року складено висновок №525 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч. 5 ст. 5 Закону України “Про очищення влади”, в якому зазначено, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік позивач у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» підрозділу А «ОСОБА_5, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати на придбання такого майна або на користування ним» не відобразила 1/5 частки домоволодіння, яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с.Новиця, вул.Стрільців Січових, 26.
Крім того, вказано, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_4 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
За результатами отриманого висновку №525 від 26.10.2015 року управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА склало довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», в якій встановлено, що до ОСОБА_4 застосовуються заборони, передбачені ч.3 ст.1 «Про очищення влади»: заборона до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «про засади запобігання і протидії корупції» (а.с.87).
На підставі наведеного, позивача наказом першого заступника начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА №68-к від 03.11.2015 року звільнено із посади провідного спеціаліста відділу соціальних допомог управління з 03.11.2015 року відповідно до п.72 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю України (а.с.22).
03.11.2015 року управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА на адресу позивача направило повідомлення про її звільнення та копію наказу №68-к від 03.11.2015 року (а.с.20-21).
При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 р. № 1682-VII (далі - Закон №1682) очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_8, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Згідно із п.10 ч.1 ст.2 Закону № 1682 заходи з очищення влади (люстрції) здійснюються щодо інших посадових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 1682 особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частинами 3 або 4 статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).
Організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка (ч.4 ст.5 Закону № 1682).
В силу ч.5 ст.5 Закону № 1682 перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Відповідно до ч.7 ст.5 Закону № 1682 керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у містах територіальних органів державної влади за місцем проживання особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 1 частини п'ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.
До відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи.
Згідно із ч.10 ст.5 Закону №1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
Орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку (ч.11 ст.5 Закону № 1682).
Відповідно до ч.12 ст.5 цього Закону у разі встановлення за результатами перевірки особи недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження такого висновку та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", не пізніш як у триденний строк з дня одержання такого висновку.
Згідно із ч.14 ст.5 Закону № 1682-VII керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
Згідно з ч.8 ст.3 Закону України «Про очищення влади», заборона, передбачена ч.3 ст.1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч.1 ст.2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей та/або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.
Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначеними особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 №1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1385/26162 (далі - Порядок).
Перевірки проводяться апаратом Державної фіскальної служби України, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка (п.2 Порядку).
Відповідно до п.3 даного Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Пунктом 8 цього Порядку встановлено, що у розділі ІІІ декларації перевірці підлягають:
достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону , наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи;
відповідність вартості нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону , наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
При перевірці даних про нерухоме майно, вказаних особою, стосовно якої проводиться перевірка, у розділі ІІІ декларації, враховується зазначена такою особою в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації декларантом).
Для перевірки інформації про нерухоме майно використовуються дані, що надходять від суб'єктів інформаційних відносин: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримані відповідно до законодавства, - про виникнення, перехід чи припинення речових прав на нерухоме майно; Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - про набуті до 01 січня 2013 року речові права на земельні ділянки;
платників податків - фізичних осіб - про об'єкти нерухомого майна, зазначені в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також наявна податкова інформація про нерухоме майно, одержана з інших джерел.
Відповідно до п.12 вказаного Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.
Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.
Якщо після надсилання висновку про результати перевірки від органу, в якому проводиться перевірка, одноразово надходить запит з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації, контролюючий орган зобов'язаний розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів (аб.3 п.14 Порядку).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" передбачено, що виключно органом ДФС на запит формується висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна, зазначених у декларації (форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014 року), інші органи перевірки надають на запити відповіді та судові рішення (п.29,30,35).
В пунктах 36 та 37 даної постанови зазначено, що підсумковим документом про результати перевірки є довідка, яка складається відповідальним структурним підрозділом та формується на підставі відповіді / висновку / копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки і подається керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, формою згідно з додатком 5, затвердженим Постановою. Керівник органу не пізніше ніж на третій день з дня надходження відповіді (відповідей) /висновку/ копії судового рішення розглядає довідку про результати перевірки щодо особи, надсилає у той самий день Мін'юсту в паперовій та електронній формі копію довідки про результати перевірки щодо особи, до якої не застосовуються заборони, визначені частинами третьою та четвертою статті 1 Закону, або у разі встановлення недостовірності відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п'ятої статті 5 Закону, приймає рішення про звільнення особи та у той самий день надсилає Мін'юсту копію згаданого рішення в паперовій та електронній формі та копію довідки про результати перевірки в паперовій та електронній формі, інформація з яких протягом трьох днів з дня їх надходження вноситься до Реєстру.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №16 від 18.09.2015 року «Про ОСОБА_9 судової практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 16 вересня 2014 року №1682 «Про очищення влади» вживання у тексті ч.8 ст.3 Закону України «Про очищення влади» єднального і розділового сполучника «та/або» дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох критеріїв.
За першим критерієм підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 ч.1 ст.2 цього зазначеного Закону, доходам отриманим із законних джерел.
Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої ч.3 ст.1 вказаного Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана з висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.
За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч.1 ст.2 вказаного закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, доходам, отриманим із законних джерел.
Для вжиття заборони за другим критерієм необхідно встановити невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного в деклараціях, набутого за час перебування на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел.
Саме ці відомості згідно із п.2 ч.5 ст.5 Закону підлягають перевірці.
Зазначаючи у своєму висновку про недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ОСОБА_4 за час перебування на посадах, визначених у п.1-10 частини першої статті 2 Закону України “Про очищення влади”, які не відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_4, а саме: не відображення в декларації 1/5 частки домоволодіння, яке знаходиться за адресою: вул.Стрільців Січових, 26, с.Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, податковий орган посилався на інформацію, надану відділом реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції. При цьому податковий орган зазначив, що вартість майна ОСОБА_4 відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
Відтак, податковий орган, виносячи оскаржуваний висновок діяв відповідно до вимог зазначених вище нормативних актів, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
При цьому суд приймає до уваги твердження позивача та його представника про те, що ОСОБА_4, заповнюючи розділ ІІІ «Відомості про нерухоме майно» декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру не вказала частину майна, належного їй, з огляду на те, що не була про це обізнана.
Так, спірне домоволодіння перебувало у власності бабусі позивача ОСОБА_9, котра 09.10.2000 року заповіла належне їй майно, в тому числі і будинок, своєму синові ОСОБА_10 (батьку позивача), про що було складено заповіт (а.с.102).
При цьому в погосподарській книзі колгоспного двору були зазначені всі члени домогосподарства, котрі там проживали, в тому числі і ОСОБА_4 (а.с.99, 97).
Вказані списки членів домогосподарства на підставі розпорядження ОСОБА_2 РДА №755 від 24.12.2004 року були подані Новицькою сільською радою до органів державної реєстрації для оформлення права власності на нерухоме майно.
16.01.2006 року оформлено право власності на всіх членів сім»ї позивача, в тому числі і на ОСОБА_4, і на померлу бабусю ОСОБА_9 без урахування складеного заповіту.
А тому позивач була впевнена, що вказаний будинок належить її батькові. Тільки в ході проведення ОСОБА_2 ОДПІ перевірки вона дізналась про існування свідоцтва про право власності на 1/5 частину будинку на її ім»я.
Враховуючи вищенаведене, а також положення постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №16 від 18.09.2015 року про те, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватися в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі, суд дійшов висновку, що позивач дійсно не вказала у декларації достовірні відомості про наявність у її власності 1/5 частини домоволодіння, однак, оскільки вартість такого майна відповідає наявній податковій інформації про доходи, отриманим із законних джерел, підстав для застосування Закону України «Про очищення влади» в частині звільнення ОСОБА_4 з посади немає.
А тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації №68-к від 03.11.2015 року про звільнення ОСОБА_4 з посади провідного спеціаліста відділу соціальних допомог управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА Івано-Франківської області та поновлення ОСОБА_4 на посаді підлягають задоволенню.
Стосовно поновлення ОСОБА_4 на посаді, суд зазначає, що оскільки останнім робочим днем вважався день звільнення - 03.11.2015 року, позивач підлягає поновленню на посаді з 04.11.2015 року.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації №68-к від 03.11.2015 року про звільнення ОСОБА_4 з посади провідного спеціаліста відділу соціальних допомог управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА Івано-Франківської області.
Поновити ОСОБА_4 на посаді провідного спеціаліста відділу соціальних допомог управління соціального захисту населення ОСОБА_2 РДА Івано-Франківської області з 04.11.2015 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову в частині поновлення на посаді ОСОБА_4 звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 31.12.2015 року.