25 грудня 2015 р.справа № 804/16520/15
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
24 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 14.12.2015 р. про відкриття виконавчого провадження щодо звернення стягнення на транспортний засіб, що належить позивачу.
Ухвалою суду від 25.10.2012 р. за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду.
25.12.2015 р. ОСОБА_1 подав до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зобов'язання відповідача зупинити виконавче провадження № 49627884 до набрання судовим рішенням законної сили.
В обґрунтування заявленого клопотання, позивач зазначив, що оскаржувана постанова відповідача є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки всі майнові вимоги за умовами кредитного договору перед заставодержателем та стягувачем ним були виконані. Зокрема, сума боргу перед ТОВ «Мобілі Порше» позивачем достроково погашена в жовтні 2014 року. Відповідно, підстави для видання нотаріусом виконавчого напису № 1783 від 01.12.2015 р., на підставі якого відповідачем і було винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, були відсутні. При цьому, виконавчий напис нотаріуса оскаржується позивачем в іншому судовому провадженні. Посилаючись на викладене, а також на те, що в рамках виконавчого провадження № 49627884 відповідачем продовжують вчинятися виконавчі дії (зокрема, накладено арешт на автомобіль), позивач вважає за необхідне забезпечити адміністративний позов шляхом зобов'язання відповідача зупинити виконавче провадження до вирішення справи в судовому порядку.
При вирішенні даного клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за власної ініціативи або за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. ч. 3 - 4 ст. 117 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено: 1) шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується; 2) забороною вчиняти певні дії.
Зазначений перелік заходів забезпечення позову є вичерпним, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Позивач, звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову, просить забезпечити його шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, тобто, способом, не передбаченим законом.
Крім того, станом на час розгляду клопотання про забезпечення позову, суд не вбачає очевидних ознак протиправності постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження № 49627884 від 14.12.2015 р.
З наведеного позивачем обґрунтування також не вбачається очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд також зазначає, що доказів оскарження позивачем в іншому судовому провадженні виконавчого напису нотаріуса, що став підставою для винесення оскаржуваної постанови державного виконавця, позивачем до клопотання не надано.
Таким чином, позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову. За таких обставин, підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_3