04 січня 2016 року Справа № 803/3795/15
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Пухер Л.Р.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луцьке авіапідприємство» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Публічне акціонерне товариство «Луцьке авіапідприємство» звернулось з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 14.05.2015 року № 21285243 про відмову в державній реєстрації прав на нерухоме майно та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про реєстрацію за ним права власності на док-склад ДСК з пл.дегазації /Л-1/, що розташований за адресою: Волинська область Луцький район село Лище, вул.Південна, 14.
Вказаний позов мотивовано тим, що 12.05.2015 року ПАТ «Луцьке авіапідприємство» звернулось до Реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області із заявою про реєстрацію права власності на док-склад ДСКА з пл. дегазації /Л-1/ для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
14.05.2015 року відповідачем прийнято рішення № 21285243 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, на вказане нерухоме майно.
ПАТ «Луцьке авіапідприємство» вважає таку відмову протиправною та такою, що суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок № 868).
При винесенні оскаржуваного рішення відповідачем порушено ч.1, ст.3 Закону № 1952-ІV щодо обов'язкової реєстрації прав, п.1 ч.1 ст.4 Закону № 1952-ІV, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначено у Порядку № 868.
Відповідно до п. 48 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв'язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку заявник подає органові державної реєстрації прав: завірену в установленому порядку органом, що видавав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа; оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім'я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).
За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор органу державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа. У свідоцтві зазначається серія, номер, назва, дата видачі та суб'єкт, який здійснив видачу втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа.
Позивачем усі необхідні документи для реєстрації права власності було подано, а відповідачем в порушення вказаних норм не було проведено держану реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Крім того, відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не було подано запит до відповідних органів, чим порушено п. 8 ч. 2 ст. 9 Закону відповідно до якої Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.
Статтею 24 Закону визначено підстави для відмови у реєстрації права власності, зокрема може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. В оскаржуваній відмові не зазначено що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
З врахуванням зазначеного просять визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 14.05.2015 року № 21285243 про відмову в державній реєстрації прав на нерухоме майно та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про реєстрацію за ним права власності на док-склад ДСК з пл. дегазації /Л-1/, що розташований за адресою Волинська область, Луцький район, село Лище, вул. Південна, 14.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав із підстав у ньому викладених та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився просив розгляд справи проводити у його відсутність. Надіслав суду письмові заперечення в яких, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити з наступних підстав.
12 травня 2015 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області звертався представник Публічного акціонерного товариства «Луцьке авіапідприємство». Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт “док-склад ДСКА з пл. дегазації /Л-1/”, заявником у паперовій формі були подані копії документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, засвідчені в установленому порядку.
Заявником було подано копію Наказу про перетворення Луцького державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа" у відкрите акціонерне товариство № 276 від 10.04.1996 та копію Наказу про затвердження переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Луцьке авіапідприємство" № 164 від 20.09.2007, видані Регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області, а також копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16382290 виданого комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" 23.10.2007. Дані документи згідно поданого товариством оголошення 26.02.2015 є втраченими.
Право власності на об'єкт “док-склад ДСКА з пл. дегазації /Л-1/ за “Луцьке авіапідприємство” було зареєстровано комунальним підприємством “Волинське обласне бюро технічної інвентаризації” 23.10.2007, що підтверджується поданою заявником копією витягу про реєстрацію права власності № 16382290, на підставі Наказу органу фонду державного майна № 276 від 10.04.1996.
У відповідності до п. 48 Порядку № 868 державний реєстратор органу державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа, у зв'язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку.
Оскільки вищевказаною нормою визначено вичерпний перелік документів, на підставі яких державний реєстратор органу державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа у зв'язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням, видати дублікат Наказу органу фонду державного майна № 276 від 10.04.1996 та витягу про реєстрацію права власності та провести державну реєстрацію права власності на підставі таких документів, державний реєстратор не має можливості. Нормами Порядку № 868 та Закону № 1952-ІV така реєстраційна дія не передбачена.
Проведення державної реєстрації права власності на об'єкт “док-склад ДСКА з пл. дегазації /Л-1/” можливе у разі подання заявником оригіналів документів які були втрачені, про що було роз'яснено заявнику у відмові у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 21285243 від 14.05.2015.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що вимога надати дублікати необхідних документів (окрім витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16380618, яке не є правовстановлюючим документом) та провести державну реєстрацію права власності не відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними. З врахуванням зазначеного в задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з врахуванням наступного.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень » визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до пунктів 1,2 ч 2 ст.9 Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Частиною 1 ст.15 Закону визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Пунктом 4 ч.1 ст.24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Згідно п.6 Порядку № 868 документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.
Як встановлено п.28 Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.
Судом встановлено, що 23.10.2007 року Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності (реєстраційний номер 20741515) за ПАТ «Луцьке авіапідприємство» на док-склад ДСК з пл. дегазації /Л-1/, що розташований за адресою Волинська область Луцький район, село Лище, вул. Південна, 14.
Підстава виникнення права власності - Наказ регіонального відділення Фонду державного майна по Волинській області № 276 від 10.04.1996 року.
12.05.2015 року позивачем до державного реєстратора подано заяву про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно.
До заяви долучено: копію наказу про перетворення Луцького державного підприємства «Універсал-Авіа» у відкрите акціонерне товариство, копію Наказу регіонального відділення Фонду державного майна по Волинській області № 276 від 10.04.1996 року, копію наказу про затвердження переліку майна переданого до статутного фонду ВАТ «Луцьке авіапідприємство» № 164 від 20.09.2017 року, копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16382290 виданого КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» від 23.10.2007 року, оголошення про втрату вказаних документів.
14.05.2015 року державним реєстратором прийнято рішення № 21285243 про відмову ПАТ «Луцьке авіапідприємство» у держаній реєстрації прав та їх обтяжень, на підставі п.4 ч.1 ст.24 Закону, п.48 Порядку в реєстрації права власності на вказане майно.
Суд вважає, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято у відповідності до ст.ст.4,9,15,24 Закону та пунктів 28,48 Порядку та є правомірним враховуюче наступне.
Як встановлено в судовому засіданні право власності на дане нерухоме майно було зареєстрованим позивачем в 2007 році на підставі Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445.
Відповідно до п.1.2 вказаного Положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно вказаного Положення, за результатами розгляду заяв про реєстрацію приймалося рішення про державну реєстрацію права власності і відповідні відомості вносилися до Реєстру. Також цим положенням було передбачено перелік правовстановлюючих документів на підставі яких проводиться така реєстрація.
Таке право власності за позивачем на вказане нерухоме майно на той момент у встановленому законом порядку було зареєстровано, та видано відповідний витяг з Реєстру прав власності.
Видача свідоцтва про право власності у випадку який розглядається зараз, Положенням передбачена не була.
Підставою для звернення позивача до державного реєстратора послужила втрата ним правовстановлюючих документів у зв'язку з чим він хотів, щоб відповідач зареєструвала право власності на вказане нерухоме майно та видала нове свідоцтво про право власності.
Однак, суд вважає, що такі вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до п.48 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв'язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку заявник подає органові державної реєстрації прав: завірену в установленому порядку органом, що видавав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа; оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім'я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).
За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор органу державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа. У свідоцтві зазначається серія, номер, назва, дата видачі та суб'єкт, який здійснив видачу втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа.
Тобто, даним пунктом визначено, що реєстрація права власності у зв'язку із втратою свідоцтва на заміну втраченого проводиться лише у зазначених у ньому випадках (цей перелік є вичерпним) та при умові, що таке свідоцтво видавалося.
У даному випадку, при реєстрації права власності за позивачем на Док -склад, КП «Волинське бюро технічної інвентаризації» свідоцтво про право власності не видавалося, а тому п.48 Порядку №868 до спірних правовідносин не застосовується, державна реєстрація права власності у такому випадку не передбачена законодавством та проведена бути не може. Тому не може видаватися дублікат і інших документів (не передбачено законом).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що держаним реєстратором правомірно було відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на нерухоме майно. У рішенні зазначено підстави його прийняття та норми чинного законодавства, яким при цьому керувався відповідач.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем під час розгляду справи надано суду належні та допустимі докази щодо спростування позовних вимог та обґрунтування правомірності винесеного рішення № 21285243 від 14.05.2015 року про відмову у реєстрації права власності на нерухоме майно, а відтак воно відповідає вимогам Закону та Порядку № 868.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії повторно розглянути заяву позивача про реєстрацію за ним права власності на док-склад ДСК з пл.дегазації /Л-1/, що розташований за адресою Волинська область Луцький район, село Лище, вул. Південна, 14, то вони також не підлягають до задоволення враховуючи наступне.
Підставою для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є встановлення протиправності його рішень, дій чи допущеної протиправної бездіяльності чого в даному випадку у відповідача немає, а тому в задоволені позову в цій частині також слід відмовити.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача на те, що у даному випадку державний реєстратор при неповній подачі документів повинен був зупинити проведення реєстраційної дії та витребувати їх у відповідних органів як це встановлено п. 8 ч. 2 ст. 9 Закону, оскільки вказана обставина не стосується спірних правовідносин.
Статтями 9, 15 Закону, п.15 Порядку № 868 визначено порядок розгляду заяви державним реєстратором. Зокрема, в першу чергу реєстратор перевіряє відповідність поданих документів, визначає підстави для відмови в державній реєстрації. Вказана норма застосовується у тому випадку, коли право власності підлягає державній реєстрації відповідно до Закону, а у даному випадку були підстави для відмови у реєстрації.
Інші твердження представника позивача не спростовують висновків суду зроблених в даному судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , суд,
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Луцьке авіапідприємство» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 11 січня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк