Справа №2а-1361/09
24 березня 2009 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Якухно О.М.
з секретарем Каленською Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
Позивач просить визнати дії відповідача щодо неправильного нарахування їй коштів ЧАЕС неправомірними та стягнути на її користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 37845,64 грн. (з них: ст.37 - 1103,30 грн., ст.39 - 36742,34 грн.), мотивуючи тим, що вона працює в Овруцькій районній лікарні державної ветеринарної медицини та проживає в с.Підруддя овруцького району. За період роботи їй виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 39 Закону становить вказану вище суму.
В судове засідання позивач не з'явилася і просить справу розглянути без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, і просить справу розглянути без його участі, вимоги не визнає.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно довідок позивач працює в Овруцькій районній лікарні державної ветеринарної медицини та проживає в с.Підруддя Овруцького району Житомирської області, що підтверджується копією паспорта.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а с.Підруддя Овруцького району Житомирської області району до зони посиленого радіологічного контролю..
Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 - 1,6 грн., ст.39 - в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :
ст.37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати ;
- - ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :
для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіологічного контролю - 160 тис.крб. (1,6 грн. за гр.реф.) ;
- - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05. , та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій , передбачених цим Законом , відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.39 Закону за період з січня 1997 року по грудня 2008 року, за виключенням періоду з січня 2006 року по червень 2007 року і з січня по квітень 2008 року та за ст.37 Закону з травня по листопад 2008 року, що вбачається з розрахунку.
Виплата за ст.39 Закону є доплатою до заробітної плати і входить в її структуру (ст.100 КЗпП), а відповідно до ст.233 КЗпП по позовах щодо стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежений.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 2 вересня 1996 року - 15 грн., з 1 січня 1998 року - 45 грн., з 1 липня 1998 року - 55 грн., 1 січня 1999 року - 74 грн., з 1 квітня 2000 року - 90 грн., з 1 липня 2000 року - 118 грн., з 1 січня 2002 року - 140 грн., з 1 липня 2002 року - 165 грн., з 1 січня 2003 року - 185 грн., з 1 грудня 2003 року - 205 грн., з 1 вересня 2004 року - 237 грн., з 1 січня 2005 року - 262 грн., з 1 квітня 2005 року - 290 грн., з 1 липня 2005 року - 310 грн., з 1 вересня 2005 року - 332 грн., з 1 січня 2006 року - 350 грн., з 1 липня 2006 року - 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн., з 1 квітня 2007 року - 420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року - 460 грн., з 1 січня 2008 року - 515 грн., з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн..
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить :
за ст.39 Закону :
з січня по грудень 1997 року : (15х2х7+15х2х75%х3+15х2х53%+15х2х79%)-10,5х7-7,87х3-5,52-8,32=206,05 грн. ;
з січня по грудень 1998 року : (45х2х4+45х2х96%+55х2х4+55х2х13%+55х2х25%)-10,5х8-10,08-1,38-2,6=830,04 грн. ;
• з січня по грудень 1999 року : (74х2х9+74х2х39%+74х2х9%+74х2х29%)-10,5х9-4,06-0,96-3=1342,52 грн. ;
• з січня по грудень 2000 року: (74х2х2+74х2х67%+90х2х2+90х2х59%+118х2х2+118х2х38%+118х2х76%
+118х2х23%+118х2х87%)-10,5х6-7-6,24-4-8-2,3-9,17=1763,59 грн.;
• з січня по грудень 2001 року : (118х2х5+118х2х90%+118х2х25%+118х2х10%+118х2х36%+118х2х50%
+118х2х83%)-10,5х5-9,5-2,62-1,05-3,82-5,25-8,67=1791,33 грн.;
• з січня по грудень 2002 року : (140х2х5+140х2х95%+165х2х4+165х2х99%+165х2х36%)-10,5х9-10,02-10,38-3,82=3314,77 грн.;
• з січня по грудень 2003 року : (185х2х9+185х2х91%+118х2х45%+205х2)-10,5х9-9,58-4,72-10,48=4123,92 грн.;
• з січня по грудень 2004 року : (205х2х7+205х2х36%+237х2х2+237х2х87%+237х2х81%)-10,5х9-3,82-9,1-8,5=4645,76 грн. ;
• з січня по грудень 2005 року : (262х2х3+290х2х3+310х2х33%+310х2х96%+332х2х3+332х2х50%)-10,5х9-3,5-10,06-5,25=6323,38 грн. ;
• з липня по грудень 2007 року : (440х2+440х2х18%+440х2х64%+460х2+460х2х94%+460х2х97%)-10,5х2-1,92-6,72-9,89-10,16=4231,19 грн. ;
• з травня по грудень 2008 року : (525х2х2+525х2х86%+525х2х95%+525х2х81%+545х2х2+605х2)-10,5х5-9,08-9,98-8,55=8170,89 грн., а всього 36743,42 грн..
за ст.37 Закону за період з травня по листопад 2008 року : (525х30%х5+545х30%х2)-1,6х7= 1103,30 грн..
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, оскільки визначений у позовній заяві розрахунок заборгованості менший суми, встановленої в судовому засіданні.
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Виходячи із вимог ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач не погоджується із діями відповідача щодо порядку нарахування вищевказаної доплати на підставі постанови КМ України № 836 від 26.07.96, а тому, ураховуючи вищевикладене, дії відповідача є неправомірними.
Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
Позов задовольнити .
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації по застосуванню постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в частині визначення ОСОБА_1 розміру доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення за період з січня 1997 року по грудень 2005 року, з липня по грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року і щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з травня по листопад 2008 року неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з травня по листопад 2008 року в сумі 1103 грн. 30 коп. та доплату до заробітної плати (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з січня 1997 року по грудень 2005 року, з липня по грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року, включно, в сумі 36743 грн. 42 коп..
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання її у повному обсязі, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.