25 червня 2009 р. № 45/34
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіДерепи В.І.
суддів :Грека Б.М. -(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуАкціонерного комерційного банку "Київ"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.04.09
у справі № 45/34
господарського судум. Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мультітвіст Україна"
доАкціонерного комерційного банку "Київ"
прозобов'язання вчинити дії
за участю представників від:
позивача не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача не з'явилися, були належно повідомлені
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультітвіст Україна" звернулося з позовом до господарського суду м. Києва про зобов'язання виконати зобов'язання за договорами від 16.02.06 та від 19.09.07 № 8275/01 та здійснити списання і перерахування грошових коштів з рахунків позивача в сумі 2.738.382,00 грн. та стягнення пені в сумі 47.038,76 грн. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати в сумі 25.618,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.02.09 (суддя Балац С.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.09 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Корсака В.А., суддів Авдеєва П.В., Коршуна Н.М.), вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на кореспондентському рахунку відповідача в розмірі 2811138,76 грн.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, оскільки вважає, що накладення арешту на кореспондентський рахунок суперечить ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду із клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якого позивач просив накласти арешт на грошові кошти на кореспондентському рахунку Акціонерного комерційного банку "Київ" (вул. Б. Хмельницького, 16-22, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 14371869) № 32000178901, який відкритий у Головному Управлінні національного банку України по м. Києву і Київській області (МФО 321024) у сумі 2.811.038,76 грн.
В клопотанні позивач зазначає, що він на підставі договорів від 16.02.06 та від 19.09.07 № 8275/01, укладених між позивачем та відповідачем, з використанням системи "Клієнт-Банк" направив відповідачеві в електронному вигляді платіжні доручення на перерахування 2.738.382,00 грн. Позивач вказує, що кошти, необхідні для виконання платіжних доручень, були на рахунку позивача на дати виставлення платіжних доручень, проте відповідач вказані платіжні доручення не виконав та повернув їх.
Накладаючи арешт, суди виходили з того, що в матеріалах справи є лист від 27.01.09 № 5-01/405, в якому відповідач повідомив позивача про обставини, що зумовили несвоєчасне виконання платіжних доручень. Зокрема, відповідач повідомив, що починаючи з жовтня почалися негативні тенденції, що спричинили масовий відплив вкладів фізичних осіб з банківської системи і, відповідно, різке зменшення ресурсної бази банків. Також в зазначеному листі відповідач зазначив, що загострилися проблеми, пов'язані зі своєчасною виплатою зарплат, пенсій, стипендій тощо, підвищився ризик затримки проведення платежів між підприємствами. Відповідач у вказаному листі стверджує, що на фінансовому ринку та в реальному секторі економіки почали спостерігатися негативні процеси, що були наслідком тривалого наростання внутрішніх і зовнішніх ризиків в економіці та на грошово-кредитному ринку.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитися з такою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне. Відповідно до статті 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Відповідно до статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
За таких обставин суди вірно наклали арешт на кошти, оскільки причини невиконання зобов'язань відповідачем дають підстави для висновку про нестабільний фінансовий стан відповідача, недостатність необхідних грошових ресурсів та резервів, у зв'язку з чим, існує висока вірогідність вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Посилання відповідача на ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки відповідно до цієї статті, забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку. Приписи цієї статті не містять заборони щодо накладення арешту на кошти на цих рахунках.
Правова природа накладення арешту на рахунок і на кошти на ньому різна. Так, у випадку арешту рахунку, ним не можливо користуватися взагалі: заблоковані надходження на нього та списання з нього коштів. У випадку арешту коштів у певній сумі на цьому рахунку, рахунок можна використовувати, але з єдиною умовою: залишок коштів на ньому не може бути меншим арештованої суми. Тому судами правомірно вжиті заходи до забезпечення позову.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Київ" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.09 у справі № 45/34 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко