№ 2-700/2007
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді - Островської О.П.
при секретарі - Вольвак М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Луганську справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського міськвиконкому, та Ленінського райвиконкому м. Луганська про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
встановив :
У листопаді 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Луганська суду з позовом до відповідача Луганського міськвиконкому, та Ленінського райвиконкому м. Луганська, в якому послалася, що вона є власницею 22/100 частини АДРЕСА_1, розташованої на відповідній земельній ділянці, яка знаходилася у її користуванні, яку вона купила на підставі договору купівлі-продажу 30 травня 1990 року, та де проживала до 1995 році, а потім у зв'язку з тим, що будинок почав руйнуватися внаслідок будівництва поряд транспортної естакади, вона змушена була виселитися та тимчасово мешкати у родичів та знайомих. Її звернення до відповідачів з приводу руйнування будинку, позитивних наслідків не дали, навпаки, 13 травня 1999 року відповідач Ленінський райвиконком м. Луганська виніс рішення №97/3 про припинення її права землекористування, однак рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 14 липня 1999 року вказане рішення відповідача було скасовано. У подальшому за рішенням відповідача Луганського міськвиконкому її будинок було знесено, та припинено її право власності на цю будівлю. Позивачка вважає вказані дії та рішення відповідачів такими, що порушують її права, спричинили їй матеріальну шкоду у розмірі 100000 грн. та моральну шкоду, розмір якої вона оцінює у сумі 50000 грн., які вона просить стягнути на її користь з відповідача Луганського міськвиконкому.
У подальшому позивачка кілька разів уточнювала свої вимоги, посилалася, що відповідачем Ленінським райвиконком м. Луганська 13 травня 1999 року було винесено рішення №97/5 про передачу належної їй земельної ділянки за вказаною адресою у користування третій особі ОСОБА_2, чим було порушено її право власності та землекористування, оскільки на той момент на земельній ділянці знаходилися належні позивачці будівлі. У подальшому її будівлі незаконно було знесено, тому вона просить визнати незаконним вказане рішення, та стягнути на її користь суми матеріальної шкоди у розмірі 36000 грн. та моральної шкоди у розмірі 50000 грн .
Ухвалою від 20 грудня 2006 року Ленінським районним судом м. Луганська у відповідності зі ст. 15 ЦПК України було відкрито провадження по справі в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли з земельних правовідносин.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 15 жовтня 2007 р. третю особу ОСОБА_2 залучено до участі у справі у якості співвідповідача.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 15 жовтня 2007 року за клопотанням позивачки належним відповідачем визначено виконком Ленінської районної у м. Луганську ради, замість Луганського міськвиконкому.
Потім позивачкою знову було уточнено позовні вимоги та надано відповідну уточнену позовну заяву, в якій вона посилаючись на ті ж обставини, вказала, що на даний час з'ясувалося, що частина земельної ділянки, на якій були розташовані належні їй будівлі у тому числі житловий будинок літер Г, та яка становить розміром 105, 8 кв.м, на даний час вільна, рішення відповідача Ленінського райвиконкому про припинення землекористування позивачки визнано незаконним, однак на теперішній час її право користування не зареєстровано і вона не може здійснити свої права землекористувача. Тому позивачка просить визнати її право на земельну ділянку 105, 8 кв.м, розташовану під частиною домоволодіння АДРЕСА_1, зобов'язати виконком Ленінської районної у м. Луганську ради видати на її ім'я державний акт на землю. У подальшому вона знову уточнила вже вказані позовні вимоги, просить визнати її право на вказану земельну ділянку та виділити її у її користування.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 12.12.2007 року всі позовні вимоги позивачки до відповідача Луганського міськвиконкому та позовні вимоги до відповідача виконкому Ленінської районної у м. Луганську ради про видачу державного акту на землю залишено без розгляду.
Справу розглянуто за остаточно уточненими позовними вимогами за участю відповідачів виконкому Ленінської районної у м. Луганську ради та ОСОБА_2
У відповідності зі ст. 30 Земельного Кодексу України ( в редакції 1990 року), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.
Згідно зі ст.ст. 43, 44 Земельного Кодексу України ( в редакції 1990 року) права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом. Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 27 і 28 цього Кодексу. Втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, пов'язану з використанням землі, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами земельного законодавства. Права власників земельних ділянок і землекористувачів можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню. Поновлення прав власників земельних ділянок і землекористувачів здійснюється Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції, судом.
У відповідності зі ст. 152 Земельного Кодексу України в редакції 2001 року власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, у тому числі шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що позивачка на підставі договору купівлі-продажу 30 травня 1990 року є власницею 22/100 частини АДРЕСА_1, у вигляді будинку літер Г та господарських споруд, розташованих на відповідній земельній ділянці площею 481 кв.м, яка знаходилася у її користуванні нарівні з іншими співвласниками у відповідності з діючим на той час земельним законодавством. Це домоволодіння знаходилося у районі перспективного зносу, тому капітальному ремонту воно не підлягало, у зв'язку з чим будинок літер Г, який займала позивачка, почав руйнуватися, внаслідок чого позивачка не змогла в ньому проживати. Відповідачем виконкомом Ленінської районної у м. Луганську ради 13 травня 1999 року було прийнято рішення № 97/3 про припинення землекористування позивачки вказаною земельною ділянкою, яке у подальшому рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 14 липня 1999 року було скасовано.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позивачка набувши частину домоволодіння за вказаною адресою, також набула права землекористування і земельною ділянкою на якій знаходиться домоволодіння. Цього права вона була протиправно позбавлена, однак її право землекористування спірною земельною ділянкою було поновлено і до теперішнього часу в установленому Земельним Кодексом України, як у попередній редакції, так і в редакції 2001 року, порядку, земельна ділянка у неї не вилучалася та її право землекористування не припинялося.
Судом встановлено, що рішенням відповідача №97/5 від 13 травня 1999 року частина вказаної земельної ділянки за вказаною адресою, яка знаходилася під будівлями співвласників, була передана у користування співвідповідачки ОСОБА_2, проти чого заперечувала позивачка, однак на даний час з'ясувалося, що частина земельної ділянки площею 105, 8 кв.м, на якій була розташована належна самій позивачці будівля у вигляді будинку літер Г, та яка відповідає розміру її частки у домоволодінні відповідно до загального розміру земельної ділянки, є вільною, нікому у встановленому порядку не передавалася у користування або у власність. Таким чином, підстав для скасування вищезазначеного рішення №97/5 від 13 травня 1999 року не вбачається і позивачка на цьому не наполягає.
Однак судом встановлено, що позивачка не може користуватися вказаною земельною ділянкою, оскільки належним чином на даний час її право землекористування у зв'язку вищезазначеними рішеннями відповідача про позбавлення позивачки землекористування та припинення права власності, не оформлено.
Таким чином, суд вважає встановленим, що право землекористування позивачки підлягає поновленню з виділенням їй земельної ділянки, у розмірі відповідно частки позивачки, в натурі та оформленням в установленому порядку необхідних документів, при цьому питання виділення земельної ділянки та оформлення необхідних документів слід покласти на відповідача, оскільки в компетенцію суду не входить виділення земельних ділянок. Ці питання у відповідності з Земельним Кодексом України в редакції 2001 року та Законом України «Про місцеве самоврядування» входить до компетенції органів місцевого самоврядування, до яких належать ради та їх виконавчі комітети
За таких обставин позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково з урахуванням вищенаведеного.
Керуючись ст. ст.10, 11, 59, 60, 212-215 ЦПК України ст. 27, 28, 30, 43, 44 Земельного Кодексу України, суд, -
вирішив:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати за Толнаі Ольгою Олександрівною право користування частиною земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 розміром 105, 8 кв.м, на якій була розташована належна Толнаі Ользі Олександрівні будівля у вигляді будинку літер Г, та яка відповідає належним їй 22/100 частини всього домоволодіння, зобов'язавши виконком Ленінської районної у м. Луганську ради виділити земельну ділянку в натурі за адресою АДРЕСА_1 розміром 105, 8 кв.м.
В іншій частині у задоволенні вимог відмовити за необґрунтованістю. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення в апеляційний суд Луганської області через Ленінський районний суд М.Луганська. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.