печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7101/13-к
23 квітня 2013 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С. В., за участю секретаря Горовій Н. Г., прокурора Бондарчука В. В., особи, яка подала скаргу ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві, провадження за скаргою, яка подана засудженим ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Печерського району м. Києва, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність прокуратури Печерського району м. Києва щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на те, що він звернувся до прокуратури Печерського району м. Києва із заявою про вчинення на його думку кримінального правопорушення суддями ВССУ під час розгляду касаційної скарги на вирок Апеляційного суду АР Криму від 28.09.2010, яку розглянуто та листом № 3174 вих. 13 від 13.03.2013 за підписом заступника прокурора Печерського району м. Києва Кальніченко В. А. надана відповідь, що обставини, викладені у зверненні не у повній мірі відповідають вимогам ст. 214 КПК України.
Однак, всупереч положенням ст. 214 КПК України, даних про те, що зазначена заява внесена до ЄРДР не отримав.
Засуджений ОСОБА_1 повідомлений про судове засідання з розгляду його скарги, клопотання про його етапування у судове засідання або проведення судового засідання у режимі відеоконференції засуджений ОСОБА_1 не заявляв.
Прокурор Бондарчук В. В. у судовому засідання доводи скарги не визнав, просив відмовити у задоволенні скарги.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторони судового провадження за скаргою, вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що прокуратурою Печерського району м. Києва заяву ОСОБА_1 від 18.02.2013 про кримінальне правопорушення, вчинене, на його думку, суддями ВССУ під час розгляду касаційної скарги на вирок Апеляційного суду АР Криму від 28.09.2010, розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки обставини викладені у зверненні ОСОБА_1 не відповідають вимогам ст. 214 КПК України.
Такі дії прокурора відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на діючому законодавстві.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Незважаючи на те, що подану заяву ОСОБА_1 вважає «заявою про злочин», остання за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить жодних даних про вчинення кримінального правопорушення суддями ВССУ під час розгляду касаційної скарги.
По суті заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить внести відомості щодо вчинення на його думку суддями ВССУ кримінального правопорушення, в результаті незгоди його з постановленим колегією суддів рішенням.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному та касаційному порядку визначеному процесуальним законом.
Незгода з рішенням судів сама по собі не може вказувати на наявність у діях суддів ознак злочину.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суд з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає,що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає, що скарга є необґрунтованою, тому відмовляє у задоволенні скарги.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Печерського району м. Києва щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С. В. Вовк