печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26153/15-к
26 листопада 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , заявника ОСОБА_7 , його представника - адвоката ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_7 на постанову старшого прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 від 09.07.2014 про закриття кримінального провадження №12013000000000210 від 14.02.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в частині повідомлення про підозру ОСОБА_12 , через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, -
27.07.2015 ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить скасувати постанову старшого прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 від 09.07.2014 про закриття кримінального провадження №12013000000000210 від 14.02.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в частині повідомлення про підозру ОСОБА_12 через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на неповноту та однобічність досудового розслідування, при цьому надає власну правову оцінку діям органу досудового розслідування, стверджуючи про недотримання ним порядку збирання та оцінки доказів у кримінальному провадженні на виконання завдань кримінального судочинства та практики Європейського суду з прав людини, внаслідок чого передчасно прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
В доповненнях до скарги від 28.10.2015 адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 виклав обставини, які, на його думку, свідчать про неповноту досудового розслідування, зазначив перелік процесуальних та слідчих дій необхідних для встановлення істини в кримінальному провадженні.
Заслухавши пояснення ОСОБА_7 та в його інтересах адвоката ОСОБА_8 в обґрунтування доводів та вимог скарги, захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 та прокурора ОСОБА_11 , кожний з яких заперечував проти задоволення скарги, вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно доводів скарги, які стороною обвинувачення не спростовані, копія оскаржуваної постанови була отримана заявником 21.07.2015, а відтак слідчий суддя вважає скаргу поданою у встановлений ст. 304 КПК України десятиденний строк.
Судовим розглядом встановлено, що головним слідчим управлінням МВС України здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013000000000210 від 14.02.2013, в рамках якого 18.07.2013 ОСОБА_9 та ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно висунутої підозри, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_13 в період часу з 10.08.2011 по січень 2013 року, шляхом зловживання службовими становищем вчинили заволодіння майном громадянина ОСОБА_14 на суму 1 147 514 грн. та розтрату майна ПП «Під ключ» в сумі 1 519 277, 89 грн., що є особливо великим розміром.
Постановою старшого прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 від 09.07.2014 кримінальне провадження №12013000000000210 від 14.02.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, закрито в частині повідомлення про підозру ОСОБА_12 через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Зміст оскаржуваної постанови беззаперечно свідчить про недотримання органом досудового розслідування вищевказаних вимог закону щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження усіх обставини кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яке б не викликало жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.
Закриваючи кримінальне провадження з вищевказаних підстав, прокурор виходив лише з того, що ОСОБА_14 та ПП «Під ключ» не мають претензій матеріального характеру до ОСОБА_9 , що фактично свідчить про їх відмову від приватного обвинувачення.
Проте, текст оскаржуваного рішення не містить аналізу та оцінки усіх зібраних у справі доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а відтак не зрозуміло на підставі яких фактичних даних прокурор дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, і зв'язку з чим вичерпані всі можливості для отримання доказів.
Доводи заявника ОСОБА_7 про заподіяння діями підозрюваних у справі про банкрутство ПП «Під ключ» матеріальних збитків в особливо великих розмірах в тому числі державним інтересам, що виключає приватний характер обвинувачення, матеріалами кримінального провадження не спростовані.
Окрім того, кримінальне провадження закрито з двох взаємовиключних підстав, а саме у зв'язку відмовою потерпілого від обвинувачення та через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, що свідчить про неправильне застосування органом досудового розслідування положень КПК України.
За таких обставин визнати досудове розслідування ефективним, а прийняте за його результатами рішення законним та обґрунтованим не надається можливим, у зв'язку з чим постанова старшого прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 від 09.07.2014 про закриття кримінального провадження №12013000000000210 від 14.02.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в частині повідомлення про підозру ОСОБА_12 через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи і доводів заявника ОСОБА_7 .
Доводами прокурора та захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 вищевказані висновки слідчого судді не спростовуються.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_7 на постанову старшого прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 від 09.07.2014 про закриття кримінального провадження №12013000000000210 від 14.02.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в частині повідомлення про підозру ОСОБА_12 , через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - задовольнити.
Постанову старшого прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 від 09.07.2014 про закриття кримінального провадження №12013000000000210 від 14.02.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в частині повідомлення про підозру ОСОБА_12 , через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - скасувати.
Матеріали кримінального провадження повернути до Генеральної прокуратури України для організації продовження проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013000000000210 від 14.02.2013.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1