печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38093/15-ц
Категорія 54
17 грудня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого : судді Матійчук Г.О.,
при секретарі: Мудрак О.Р.,
за участю: представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Тарасенка Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди, -
У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом та, з урахуванням уточнень, просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 62 224 грн. 44 коп. та 10 000 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 02 липня 2007 року по 30 квітня 2015 року ОСОБА_3 працювала у ПАТ Українська страхова компанія «Гарант-Авто». Позивач була звільнена за власним бажанням на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України. Причиною звільнення позивача стала тривала невиплата роботодавцем заробітної плати. Рішенням суду від 06 серпня 2015 року на користь позивача було стягнуто невиплачену заробітну плату, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку та моральну шкоду, однак станом на 17 грудня 2015 року відповідач не виконав рішення суду.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 02 липня 2007 року по 30 квітня 2015 року ОСОБА_3 працювала у ПАТ Українська страхова компанія «Гарант-Авто» та була звільнена з посади начальника відділу закордонного врегулювання страхових подій та контролю виплат за власним бажанням на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 209-КГ від 21 квітня 2015 року.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 серпня 2015 року позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 44 103 грн. 35 коп. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 47 504 грн. 68 коп. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, середній заробіток за час затримки заробітної плати становить 62 224 грн. 44 коп. = (669,08 (середній заробіток за 1 день) * 73 (кількість робочих днів після ухвалення рішення суду від 06.08.2015).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду від 06 серпня 2015 року на користь ОСОБА_3 з відповідача було стягнуто невиплачену заробітну плату, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та моральну шкоду. Однак станом на день звернення позивача до суду з позовом вказане судове рішення відповідачем не виконано, у зв'язку чим ОСОБА_3 має право на пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати після ухвалення судового рішення від 06 серпня 2015 року.
Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно роз'яснень, даних у п. 5 зазначеної постанови обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом порушень трудових прав позивача з вини відповідача, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України на користь ОСОБА_3 підлягає стягнення відшкодування за спричинену моральну шкоду, яку суд з урахуванням принципів розумності та справедливості визначає в розмірі 5 000 грн.
Заперечення представника відповідача спростовуються рішенням Печерського районного суду м. Києва оскільки, відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. До того ж, як вбачається з рішення, відповідач подав заяву про розгляд справи у відсутності його представника та визнання позовних вимог позивача (а.с.6).
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення на користь позивача компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та відшкодування за спричинену моральну шкоду.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1109 грн. 44 коп.(622.24+487.44).
Керуючись ст. ст. 117, 237-1 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 62 224 (шістдесят дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. 44 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'ять) грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» судовий збір в дохід держави у розмірі 1109 (одна тисяча сто дев'ять) грн. 44 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Г.О. Матійчук