печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19256/15-ц
Категорія 53
04 грудня 2015 року Печерський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - Литвинової І.В.,
при секретарі - Іванові Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», третя особа в.о. голова правління Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Приходько Борис Григорович про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу,-
У червні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 16 грудня 2013 року наказом №698-К його призначено на посаду директора філії ПАТ «ДПЗКУ» «Севастопольський КХП». Згодом, наказом №224-К його було переведено на посаду директора філії ПАТ «ДПЗКУ» «Королевецький КХП», запис №12 в трудовій книжці. Позивач зазначає, що наказу про переведення його на контрактну форму трудового договору відповідачем не видавалося. Останній запис №13 в трудовій книжці НОМЕР_1 зроблено на підставі наказу №265-К від 25.05.2015 р.: «Звільнений з посади у зв'язку із порушенням умов контракту згідно п.8. ст.36 КЗпП України»
Вказаний наказ позивач вважає незаконним, оскільки наказ відповідача не містить конкретних посилань на дострокове розірвання контракту та обставини, які передбачені контрактом або трудовим законодавством і які стали підставою для звільнення. При цьому, відповідач лише обмежився посиланням «у зв'язку із порушенням умов контракту (п.8 ст. 36 КЗпП України)».
Також позивач зазначив, що у день звільнення з робити йому не було надано копію наказу про звільнення, а відправлено електронною поштою на адресу філії ПАТ «ДПЗКУ» «Королевецький КХП» 27 травня 2015 року. Копію цього наказу він отримав власноруч у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» «Королевецький КХП» 02 червня 2015 року разом з Контрактом №22 від 06.08. 2014 року. Позивач вказує, що Контракт №22 від 06.08.2014 р. був підроблений та згідно листка непрацездатності серії АГИ №743103 від 29.05.2015 р., з 12 травня 2015 року по 29 травня 2015 року включно він знаходився на лікарняному, про що було повідомлено кадрову службу відповідача.
Тому, позивач просить суд з урахуванням уточнень, визнати неправомірним та скасувати наказ №265-К від 25.05.2015 року про звільнення ОСОБА_1, директора філії ПАТ «ДПЗКУ» «Королевецький КХП», у зв'язку з порушенням умов контракту на підставі п.8 ст.36 КЗпП України; поновити його на посаді директора філії ПАТ «ДПЗКУ» «Королевецький КХП»; зобов'язати відповідача скасувати запис про звільнення у трудовій книжці НОМЕР_1; стягнути з відповідача суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи із 25 травня 2015 року по дату ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги, мотивуючи наведеними вище обставинами.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючи їх безпідставністю, надав письмові заперечення (а.с. 33-46). Зазначив, що Контракт між ПАТ «ДПЗКУ» «Королевецький КХП» та ОСОБА_1 був підписаний 06.08.2014 р. та не переукладався. Позивачем неодноразово порушувалися розпорядження, накази та доручення ПАТ «ДПЗКУ». Обмеження, передбачені ч. 3 ст.40 КЗпП України, не застосовуються до випадку звільнення за п.8 ст.36 КЗпП України, оскільки таке звільнення є окремою підставою припинення трудового договору, яке не кваліфікується як «звільнення з ініціативи роботодавця».
Третя особа в.о. голови правління ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Приходько Б.Г. до судового засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи в його відсутність.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що на підставі контракту № 22 від 06 серпня 2014 року (а. с. 6-12) позивач працював на посаді директора філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Королевецький комбінат хлібопродуктів».
Відповідно до умов контракту на позивача, як керівника філії, покладався обов'язок щодо вчасного або належного виконання наказів, розпоряджень Товариства, не виконання якого згідно з п. 6.2.12 укладеного контракту є підставою для звільнення.
На підставі службової записки, складеної заступником голови правління Мартиненком О.О. від 23.03.2015 р. №171/3 було видано наказ від 25.03.2015 р. №50 (із змінами та доповненнями згідно з наказами від 28.04.2015 р. №72 та №76) про проведення службового розслідування на філії філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Королевецький комбінат хлібопродуктів», за результатами якої складено Акт про ряд порушень, що відповідають п.п.6.2.12 п.6 Контракту, а саме: невчасного або неналежного виконання наказів, розпоряджень, доручень Товариства.
Позивачем було порушено Розпорядження 62-р «Про реалізацію готової продукції», а саме п.4 в частині не погодження ціни продукції з ПАТ «ДПЗКУ» за Договором №306 КЮ, що підтверджується видатковими накладними №1897 від 19.12.2014 р., №1896 від 19.12.2014 р., №1883 від 18.12.2014 р. та виставленими рахунками на оплату №1009 від 19.12.2014 р., №1008 від 19.12.2014 р., №1000 від 18.12.2014 р. (а.с.81-86).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона до червня 2015 року працювала референтом директора комбінату ОСОБА_1 та в її посадові обов'язки входила реєстрація вхідної кореспонденції. Наказ ПАТ «ДПЗКУ» від 17.12.14 про скасування довіреності директора надійшов на комбінат та був зареєстрований 21.12.14. Разом з тим, зазначені покази свідка не мають правового значення для правильного вирішення справи, оскільки судом встановлено, що позивач не мав повноважень виставляти та підписувати вищезазначені рахунки та видаткові накладні, оскільки довіреність №651 від 23.10.2014 р., якою визначались повноваження стосовно купівлі - продажу продуктів переробки, була скасована згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 17.12.2014 р. №264 і обізнаність позивача з цього приводу не впливає на правомірність вчинених ним дій.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1, директора філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Королевецький комбінат хлібопродуктів», наказом від 25 травня 2015 року № 265-к було звільнено з посади директора філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Королевецький комбінат хлібопродуктів», у зв'язку з порушенням умов контракту (п. 8 ст. 36 КЗпП України).
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Оскільки позивачем було порушено умови контракту щодо виконання розпоряджень товариства, що відповідно до п. 6.2.12 є підставою для розірвання контракту, в.о. голови правління ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Приходьком Б.Г. було видано наказ № 265-к від 25 травня 2015 року про звільнення позивача із займаної посади керівника філії.
Стосовно посилань позивача, що на дату звільнення він перебував на лікарняному слід зазначити наступне.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» міститься роз'яснення про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП України), які стосуються як передбачених ст.ст.40,41 КЗпП України випадків так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства проводиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Разом д тим, зміст поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито законодавцем у п.4 ст.36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених ст.ст.40,41 КЗпП України. Це виключає охоплення змісту терміну «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» будь - якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена у ст.ст.40,41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Також, доводи позивача про те, що вказаний Контракт був підроблений є необґрунтованими, оскільки контракт між ОСОБА_1 та ПАТ «ДПЗКУ» був укладений 06.08.2014 р., що підтверджується самим підписаним Контрактом та книгою реєстрації контрактів, укладених з директорами філії ПАТ «ДПЗКУ» №01-25, де вказано, що ОСОБА_1 отримав примірник контракту під підпис.
Враховуючи, що звільнення позивача відбулось відповідно до положень чинного законодавства, обставини, на які позивач посилається як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судовий збір відповідно до ст. 88 ЦПК України компенсується за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 21, 36 п. 8, 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», третя особа в.о. голова правління Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Приходько Борис Григорович про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. В. Литвинова