печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45999/15-к
14 грудня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі особи, що подала скаргу, ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову від 23.11.2015 слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42015100010000321 від 06.10.2015, -
07.12.2015 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову від 23.11.2015 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42015100010000321 від 06.10.2015 слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва ОСОБА_4 .
В обґрунтування доводів та вимог скарги ОСОБА_3 посилається на те, що звернувся до прокуратури міста Києва із заявою про визнання його потерпілою особою у вказаному кримінальному провадженні, що розпочато за заявою ОСОБА_3 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, за ознаками кримінального правопорушення. Передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Посилаючись на обставини вчинення кримінального правопорушення, які розслідуються у кримінальному провадженні № 42015100010000321, ОСОБА_3 просить скасувати постанову від 23.11.2015.
У судовому засіданні особа, що подала скаргу, - ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив задовольнити її з підстав наведених у ній.
Слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про розгляд судового провадження, предметом оскарження якого є його постанова від 23.11.2015 про відмову у визнанні потерпілою особою; клопотання, заяви або письмові заперечення від нього не надходили до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий в ОВС першого СВ СУ прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, не подав заяву про розгляд справи у його відсутність, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без його участі у судовому засіданні на підставі наявних письмових доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши письмові докази, заслухавши обґрунтування особи, що подала скаргу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що слідчим відділом слідчого управління прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015100010000321 від 06.10.2015, внесеному до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, за ознаками кримінального правопорушення. Передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Проте заявник - особа, що повідомила про кримінальне правопорушення - не може бути залученою у якості потерпілої особи, якщо їй не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Факт завдання шкоди підлягає встановленню та доведенню.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди і, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Разом з тим, обов'язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.
Як вбачається з постанови від 23.11.2015 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , яка є предметом оскарження, обґрунтування висновку про відмову у визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні № 42015100010000321 полягає у тому, що заявнику не завдано шкоди, оскільки об'єктом злочину при ухиленні від сплати податків виступають відносини, які складаються між державою та суб'єктом оподаткування на підставі податкових норм.
Посилаючись на невмотивованість постанови від 23.11.2015, ОСОБА_3 надав суду копію квитанції на суму 6567,00 грн., копію товарного чеку № 195 від 26.05.2015 про придбання картриджу та паперу, копії фіскальних чеків з УДППЗ «Укрпошта», копії рекомендованих поштових відправлень, роздруківка зображення екрану телефону з текстовими повідомленнями про виклик таксі, з яких не вбачається зв'язку між отриманням шкоди заявником та можливого вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на вищевказане, вбачається, що ОСОБА_3 не надано та у матеріалах скарги не містяться доказів фізичної, матеріальної або моральної шкоди, отриманих внаслідок саме кримінального правопорушення, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015100010000321.
Керуючись ст. ст. 55-58, 303-304, 307, 309, КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову від 23.11.2015 слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42015100010000321 від 06.10.2015 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1