Справа № 755/10366/15-ц
"28" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гаврилової О.В.,
при секретарі Неділько Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркс.Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Маркс.Капітал" (далі - ТОВ „Маркс.Капітал") звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача сплаченого страхового відшкодування в сумі 3866,51грн. в порядку регресу, яке було виплачене за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась за участю відповідача ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.01.2011 року між ПрАТ „СК „Лафорт" та відповідачем було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс № АА/2576113, відповідно до умов якого було забезпечено транспортний засіб „Форд Сієста", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок заподіяння матеріальної шкоди третім особам. 02.03.2011 року по вул. Саксаганського, 16 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Кіа", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля „Форд Фієста", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2011 року відповідача визнано винною у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Оскільки відповідальність власника автомобіля „Кіа", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, була застрахована згідно договору добровільного страхування № 720515888.10 від 14.12.2010 року в ПрАТ „АСК „Інго Україна", останній виплатив страхове відшкодування в розмірі 3932,64грн. В свою чергу, 30.03.2012 року ПрАТ „АСК „Інго Україна" звернулась до ПрАТ „СК „Лафорт" із претензією про відшкодування сплаченого страхового відшкодування, у зв'язку із визнанням відповідача ОСОБА_1 винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. На підставі претензії, Страхового акту та Розрахунку розміру страхового відшкодування ПрАТ „СК „Лафорт" було складено Розпорядження про виплату страхового відшкодування № 1312046-1 від 13.07.2012 року та було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3866,51грн. У зв'язку із невиконанням відповідачем вимог п. 33.1.4. ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в частині повідомлення страховика ПрАТ „СК „Лафорт" письмово протягом 3-х днів про настання дорожньо-транспортної пригоди, страховик набув право вимоги до відповідача після виплати страхового відшкодування. 01.07.2013 року між ТОВ „Маркс.Капітал" та ПрАТ „СК „Лафорт" було підписано Договір про надання фінансових послуг факторингу, за яким клієнт відступив фактору свої права грошових вимог до боржників, серед іншого, прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 У зв'язку з невиконанням у добровільному порядку вимоги позивача про відшкодування суми сплаченого страхового відшкодування, позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.
Представник позивача Давиденко Н.О. в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд справи за її відсутності, поти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи, про поважні причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань не подала.
На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо можливості ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 04.04.2011 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. в дохід держави. (а.с. 10)
Зазначеною постановою встановлено, що 02.03.2011 року, о 15 год. 45 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем „Форд Фієста", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Саксаганського, 16 в м. Києві, не надала дорогу автомобілю „Кіа", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався в тій смузі, на яку ОСОБА_1 мала намір перестроїтися, внаслідок чого відбулось зіткнення зазначених автомобілів, які отримали механічні пошкодження.
Відповідно до ст. 28 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно вимог п.п. 33.1.4 п. 33.1. ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Як убачається з матеріалів справи, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди від 02.03.2011 року автомобіль „Форд Сієста", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було забезпечено ПрАТ „СК „Лафорт" згідно Полісу № АА/2576113 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.01.2011 року, укладеного на строк з 18.01.2011 року до 17.02.2012 року, на випадок заподіяння матеріальної шкоди третім особам з лімітом відповідальності страховика - 50000,00грн., франшиза нуль (а.с.53).
Згідно Полісу № 720515888.10 від 14.12.2010 року автомобіль „Кіа", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, було забезпечено ПрАТ „АСК „Інго Україна", яким на підставі складеного Звіту про визначення вартості відновлюваного ремонту автомобіля № 892 від 28.11.2011 здійснено виплату на користь страхувальника суми страхового відшкодування у розмірі 3932,64 грн. (а.с. 12-20)
На виконання Претензії № 36/03-юр від 30.03.2012 року на підставі Страхового акта № 1312046-1 від 03.07.2012 року, Розрахунку розміру страхового відшкодування від 03.07.2012 року та Розпорядження від 13.07.2012 року ПрАТ „СК „Лафорт" згідно до Платіжного доручення № 3613 від 30.07.2012 року на користь ПрАТ „АСК „Інго Україна" здійснено перерахування грошових коштів в розмірі 3866,51грн., що є сумою страхового відшкодування, виплаченою ПрАТ „АСК „Інго Україна" за наслідками дорожньо-транспортної пригоди з участю автомобіля „Кіа", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, забезпеченого ПрАТ „АСК „Інго Україна", та автомобіля „Форд Сієста", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, забезпеченого ПрАТ „СК „Лафорт". (а.с. 11, 12-13, 21, 22, 23)
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором бо законом. (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України)
Згідно статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.
01.07.2013 року між ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» та ПрАТ „СК «Лафорт» було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу №01/01-07 2013рР, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором ПрАТ „СК «Лафорт» передає ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» , а фактор приймає всі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до клієнта, як страховика, який виплатив відшкодування за договором страхування (регрес на вимога). Перелік вимог визначений у Додатку №1 до даного Договору, де міститься вимога до ОСОБА_1 в сумі 3866,51грн. за виплатою на користь ПрАТ «СК «Інго Україна». (а.с.6-9)
30.12.2014 року представником позивача ТОВ „Маркс.Капітал" на адресу відповідача було надіслано письмову вимогу від 29.12.2014 року про сплату суми страхового відшкодування у розмірі 3866,51грн., що була виплачена страховиком за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 02.03.2011 року за участю автомобіля „Кіа", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, забезпеченого ПрАТ „АСК „Інго Україна", та автомобіля „Форд Фієста", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, забезпеченого ПрАТ „СК „Лафорт". (а.с. 25, 26)
За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
Згідно вимог п. ґ п.п. 38.1.1 п. 38.1. ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній по справі № 6-1цс14, виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.
Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем ТОВ „Маркс. Капітал" правомірно заявлені вимоги до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3866,51 грн., що є сумою страхового відшкодування, сплаченою страховиком ПрАТ „СК „Лафорт" за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, та яка підлягає стягненню в порядку регресу з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність якої на випадок пошкодження майна третіх осіб була застрахована ПрАТ „СК „Лафорт", ураховуючи порушення відповідачем обов'язку повідомлення страховика, у встановлений законом строк про вчинення дорожньо-транспортної пригоди, наслідком чого є правомірна реалізація права позивача, як нового кредитора за зобов'язаннями відповідача, на регресне стягнення сплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркс.Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу підлягає задоволенню.
В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 512, 514, 1077, 1078, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 28, 33, 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.10, 11, 57-61, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 223-226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркс.Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКС.КАПІТАЛ" суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 3866,51грн. та судові витрати в сумі 243,60грн., а всього 4110 (чотири тисячі сто десять) гривень 11 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.