Справа № 755/21662/15-п
"28" грудня 2015 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної служби МВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця: м. Києва, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України,
ОСОБА_1, 20 листопада 2015 року приблизно о 16 годині 10 хвилин, біля станції метро «Дарниця», в місті Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в громадському місці /маршрутне таксі №45/, виражався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим порушив громадській порядок і спокій громадян.
В судове засідання ОСОБА_1 вдруге не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, розписку, пояснення, приходить до наступного.
Стаття 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 173 КпАП України передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З письмових пояснень свідка, які містяться в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи в громадському місці чіплявся до громадян /а.с.3/.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив громадський порядок, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КпАП України.
Відповідно до ст.245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин, відповідно до ст.33 КпАП України, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді громадських робіт.
Крім того, згідно ст. 40? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами і доповненнями).
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст. 7, 33, 40?, 173, 245, 252, 283-285, 289, 291, 294, 303 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 40 /сорок/ годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що на день винесення постанови становить 243 гривні 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: