Справа № 2-а-362/1-10
"12" травня 2010 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі :
головуючої судді Астахової О.О.,
при секретарі Сиволап О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОДДЗ УМВС України в Житомирській області старшого прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій інспектора ДПС ОДДЗ УМВС України в Житомирській області старшого прапорщика міліції ОСОБА_2 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 13.01.2010 року. Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що постановою серія АМ № 065119 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України за порушення вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження швидкості 50 км/год» та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260,00 грн. незаконно, оскільки вказана постанова не відповідає за формою і змістом вимогам закону, так як в описовій її частині не зазначена особа, яка керувала транспортним засобом, найменування технічного приладу, яким фіксувалось вимірювання швидкості та його характеристики, а резолютивна частина постанови не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги і просив суд позов задовольнити з обставин, викладених в позовній заяві. Додатково зазначив, що інспектор ДАІ, на його думку, по закону не наділений повноваженнями притягувати осіб до відповідальності, в протоколі про адміністративне правопорушення нерозбірливий почерк інспектора ДАІ, в постанові в справі про адміністративне правопорушення не має даних дати народження ОСОБА_3, а тому дана постанова підлягає скасуванню. Також позивач заперечував встановлений інспектором ДАІ факт перевищення швидкості руху транспортного засобу під його керуванням, зазначивши, що він рухався зі швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідач в судове засідання не з'явився, направив до суду письмові заперечення проти позову, просив в задоволенні позову відмовити, справу розглядати у його відсутності. Мотивуючи свої заперечення вказав, що 13.01.2010 року, позивач ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Шевролет державний номерний знак НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 3.29 «Обмеження швидкості 50 км/год», в зв'язку з чим був зупинений, при цьому позивачу було роз'яснено скоєне ним порушення та складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі чого по справі винесено постанову. На підтвердження обставин якими обґрунтовуються заперечення направив до суду постову відомість від 13.01.2010 року та копію свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/0902537.
З врахуванням того, що відповідач просить розглядати справу у його відсутність, його явка до суду не визнана обов»язковою, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу у відсутність відповідача на підставі наданих сторонами доказів.
Вислухавши пояснення позивача, покази свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в позові необхідно відмовити виходячи з наступного.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія АМ № 093771 від 13.01.2010 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_2, по автодорозі Київ-Ковель в зоні дії дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху «Обмеження швидкості 50 км/год» 13.01.2010 року о 14 годині 37 хвилин рухався зі швидкістю 84 км/год, перевищивши швидкість на 34км/год, чим порушив п. 12.9 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут».
Відповідно до даних постанови в справі про адміністративне правопорушення від 13.01.2010 року серія АМ № 065119 ОСОБА_1, за вказане адміністративне правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260,00 грн.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Ці дані встановлюються поясненням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при здійсненні нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
В судовому засіданні доведена винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а саме те, що останнім не дотримані вимоги дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху «Обмеження швидкості 50 км/год» та порушенні п. 12.9 ПДР України, що підтверджується фактичними даними викладеними у протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, в яких встановлені обставини ставити під сумнів у суду не має підстав.
Судом встановлено, що інспектор ДПС ОДДЗ УМВС України в Житомирській області старший прапорщик міліції ОСОБА_2 за розстановкою нарядів дорожньо-патрульної служби заступив 13.01.2010 року на ІІ зміну з 8:00 годин до 16:00 годин, що підтверджується даними постової відомості (а.с.14).
Згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/0902537, дистанційний вимірювач швидкості руху «Беркут» № 0601063, яким здійснювалось вимірювання швидкості транспортного засобу під керуванням позивача, визнано придатним до застосування на підставі результатів повірки вимірювальної техніки Прилад відповідає вимогам експлуатаційної документації, границі абсолютної похибки в стаціонарному режимі +- 1 км/год, в патрульному режимі +- 2 км/год., вказаний прилад чинний до 20.03.2010 року.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що 13.01.2010 року, він знаходився в якості пасажира в салоні автомобіля, коли даний транспортний засіб під керуванням позивача ОСОБА_1 був зупинений інспектором ДАІ, однак повідомити чи перевищувалась позивачем дозволена швидкість руху, не може, оскільки не слідкував за дорожньою обстановкою.
При винесенні постанови інспектором було враховано характер вчиненого правопорушення, особу відносно якої складено протокол у справі про адміністративне правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини справи, в результаті чого було застосовано мінімальний штраф передбачений санкцією ч.1 ст.122 КпАП України - в розмірі 260 грн.
Отже, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судому засіданні. Доказів, на спростування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові у справі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
За таких обставин, оцінюючи всі зібрані у справі докази, суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови, а тому в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 71, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного Судочинства України, суд,-
В адміністративному позові ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОДДЗ УМВС України в Житомирській області старшого прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суду м. Києва у 20-ти денний термін з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10-ти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо подається в 10-ти денний строк.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний термін з дня подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.